Таксономічна належність: Родина Кипарисові — Cupressaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Середземномор’я (Балканський п-ів, о. Кіпр), Мала Азія, Зх. Закавказзя. В Україні — Пд. берег Криму (від мису Айя до Кара-Дагу) та Байдарська долина. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Формує великі (до кількасот га) популяції, в яких виступає домінантом (зімкненість крон 0,2–0,7), рідколісся. В угрупованнях чисельний, в інших місцях росте невеликими групами та поодинці. Як правило переважають генеративні особи, ювенільні трапляються рідко, а в багатьох місцях відсутні.

Причини зміни чисельності: Вирубування, підпали, використання на сувеніри, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення, внаслідок чого популяції «старіють» і погано відновлюються, а площа їх скорочується.

Умови місцезростання: Найчастіше — приморські круті (до висоти 400 м н.р.м.), переважно південні схили, що сильно прогріваються, з щебенисто-кам’янистими, погано розвиненими коричневими ґрунтами на вапняках, сланцях, виходах вулканічнихпорід. Формує рідколісся субсередземноморського, геміксерофільного типу, що відносяться до класу Quercetea pubescentis-petraeae, характерний вид союзу Jasmino-Juniperion excelsae. Трапляється у сухих фісташкових і пухнастодубових лісах. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Вічнозелене дерево до 15 м заввишки. Тривалість життя 600 років. Стовбур збіжистий, скривлений, у старому віці дуплистий. Кора сіра, відслонюється тонкими смужками. Хвоя завдовжки 1 мм, лускоподібна, тупа. Шишкоягоди близько 1 см в діаметрі, фіолетово-чорні, вкриті дерев’янистими лусками, дозрівають через рік, восени. Запилюється у березні–квітні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання формації Junipereta excelsae занесені до «Зеленої книги України». Охороняють в ПЗ: Ялтинському гірсько-лісовому, «Мис Мартьян» і Карадазькому, у заказниках загальнодержавного значення «Аю-Даг», «Караул-Оба», «Новий Світ», «Канака» та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, розробити методику його культивування. Заборонено порушення місць зростання, рубки, підпали, підсів чи підсадка інших культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в дендропарках Криму та деяких ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Лісоформуюче, протиерозійне, ґрунтозахисне, кліматорегулююче. Деревину використовують для виготовлення сувенірів.