Ситник тупопелюстковий Juncus subnodulosus Schrank (J. obtusatus Kit. ex Schult., J. obtusiflorus Ehrh. ex Hoffm.)
|
Таксономічна належність: Родина Ситникові — Juncaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Європейський вид на сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. Скандинавського п-ва, Зх., Середня, Центральна та Пд. Європа (до пн. Туреччини). В Україні на сьогодні відомо лише два достовірних локалітети у верхів’ях р. Зх. Буг (між с. Колтів та Верхобуж Золочівського р-ну Львівської обл. та р. Золочівки (окол. с. Зарваниця того ж р-ну) в межах Вороняків. Раніше наводився для Розточчя (с. Немирів, с. Шкло, с. Вільшаниця Яворівського р-ну Львівської обл.), Опілля (с. Залісся, Золочівського р-ну Львівської обл.) та Закарпаття (Берегівський р-н, Дийда), звідки ймовірно зник. Адм. регіони: Лв, Зк. Чисельність та структура популяцій: Локальні ценопопуляції, в яких переважають генеративні особини, що утворюють клони. Найчисельніша популяція виду зосереджена в долині р. Золочівки. Причини зміни чисельності: Надмірне осушення екотопів, що призводить до послаблення життєздатності особин виду та їх випадіння із травостою. Умови місцезростання: Домінує та зрідка трапляється у зарегульованих меліоративних каналах, на болотистих луках та евтрофних трав’яно-мохових болотах з торфово-болотними ґрунтами, збагаченими карбонатами. Формує угруповання асоціації Juncetum subnodulosi союзу Caltion кл. Molinio-Arrhenatheretea, що займають незначні площі. Гігрофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна нещільнодернинна рослина, 40–100 см заввишки. Кореневище товсте 10–20 см завдовжки. Репродуктивний пагін з 1–2 нижніми лускоподібними, 1–3 серединними та 1–2 приквітковими листками. Серединні та верхові листки циліндричні з губчастими перегородками. Суцвіття зонтикоподібно-волосисте, з численними розчепіреними гілочками першого та другого порядку галуження і дрібними головками квітів. Головки 5–10-квіткові. Листочки оцвітини шкірясті, широкоперетинчасті, з країв солом’яно-жовті, по центру зеленкуваті, з пурпурними верхівками. Коробочка світло-коричнева, блискуча, тригранно-яйцеподібна, загострена, з коротким носиком. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням та поділом кореневища. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у «Верхобузькому» ландшафтному заказнику. Необхідно провести інвентаризацію місцезростань виду. Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду та проводити контроль за станом популяцій. Заборонено проведення меліоративних робіт, що змінюють гідрологічні умови. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Кормове, ґрунтотвірне, ценозоформуюче. Джерело: Кузярін, 2001; Флора УРСР, 1950; ЧКУ, 1996. |