Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Борідник паростковий Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz

Борідник паростковий (Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz) Карта поширення Борідник паростковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Бореальний вид на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид: Пн., Центральна та Сх. (Верхньо-Волзький, Волзько-Камський регіони) Європа. В Україні трапляється на Поліссі (пн. частина). Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Чн, См.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, але з великою кількістю особин, нерідко складаються із декількох локусів. Найбільшою із відомих є популяція у Деснянсько-Старогутському НПП, яка займає декілька гектарів у кількох локусах.

Причини зміни чисельності: Витоптування, викопування особин для культивування.

Умови місцезростання: Зростає в світлих сухих соснових лісах, на піщаних місцях Полісся (союзи Dicrano-Pinion, Koelerion glaucae). Мезоксероофіт. Сукулент.

Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічна товстолиста рослина з прикореневими розетками, які дають численні паро-сткові розетки. Прикореневі розетки 2–5 см діаметром, з довгасто-клиноподібними листками, найширшими у верхній третині, розетка зімкнена, майже куляста. Паросткові розетки розкриті, світло-зелені, їх листки яйцеподібні, загострені по краях, війчасті. Стебло товсте, пряме, опушене м’якими залозистими волосками. Стеблові листки широко- або яйцеподібно-ланцетні, по краю довговійчасті. Квітки зібрані в густе верхівкове суцвіття, яке складається із декількох завійок, правильні, шестичленні, залозистоопушені, віночок світло-жовтий або зеленкуватобілий. Плід — багатолистянка. Цвіте в липні та серпні, плодоносить у вересні. Розмножується переважно вегетативно (розетками), а також насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідні виявлення та охорона нових популяцій виду. Для збереження популяції площею 0,3 га необхідно створити заказник Сосновий Бір біля с. Городок Маневицького району Волинської обл. Охороняється у НПП Деснянсько-Старогутському та «Прип’ятьСтохід», заказнику загальнодержавного значення «Прище» на Рівненщині. Заборонено викопування, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, місцями вводиться в культуру

Джерело: Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983; Коніщук, 2004; Панченко, 2005.