Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Борідник шерстистоволосистий Jovibarba hirta (L.) Opiz (J. preissiana (Domin) Omelczuk et Czopik, J. hirta (L.) Opiz subsp. preissiana (Domin) Soó, Sempervivum hirtum L.)

Борідник шерстистоволосистий (Jovibarba hirta (L.) Opiz (J. preissiana (Domin) Omelczuk et Czopik, J. hirta (L.) Opiz subsp. preissiana (Domin) Soó, Sempervivum hirtum L.)) Карта поширення Борідник шерстистоволосистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Товстолисті — Crassulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Карпатський ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх., Сх. й Пд. Карпати. В Україні — Мармароські Альпи (г. Піп Іван), Свидовець (гг. Близниця, Герашеска), Чивчин (гг. Чорний Діл, Прелуки). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за площею (до 0,5 га), малочисельні (300–400 особин) з піком чисельності на віргінільній стадії.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, що лімітується факторами природного характеру та відсутністю екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Верхній лісовий та субальпійський пояси. Росте серед відслонень вапнякових порід на полицях, у тріщинах скель, серед щебенистого рухляку, на крутих схилах (20–50о) пд.сх., пд. та пд.-зх. експозицій. Є компонентом флористичного складу угруповань асоціації Festucetum saxatilis. Облігатний кальцефіл, сукулент.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина 20– 30 см заввишки з прикореневою розеткою зірчасто-розгорнутих товстих листків. Стебло міцне, відстовбурчено-волосисте, більшменш густо облиснене. Суцвіття багатоквіткове, густе. Пелюстки 15–18 мм завдовжки, зеленкувато-жовті, лінійно-еліптичні, по краях коротко-торочкуваті. Тичинки на третину коротші від пелюсток. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Чорний Діл» та Карпатського БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, культивувати вид у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтотвірне, протиерозійне. Як невибагливу декоративну рослину використовують на альпійських гірках та цвинтарях.

Джерело: Малиновский, 1998; Чопик, 1976; Флора Восточ- ной Европы, 2001; Чорней, Буджак, 2003; Чорней, Буджак, Загульський та ін., 1999.