Горіхотворка велетенська Ibalia rufpes Cresson, 1879
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Стисночеревні горіхотворки (Ibaliidae). Природоохоронний статус: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Представник дуже малочисельної реліктової родини, один із 2-х видів роду в фауні України. Має голарктичне поширення. В Україні знайдено у Житомирській, Київській та Черкаській обл. Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини). Причини зміни чисельності: видалення усихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування пестицидів для знищення шкідників лісу. Особливості біології та наукове значення: Населяє листяні та мішані ліси, іноді міські парки. Літ імаго — у травні–червні. Самка має довгий голкоподібний яйцеклад. Відкладає по 1 яйцю в личинок рогохвостів старшого віку (Siricidae). При цьому вона не свердлить кору та деревину, а використовує отвори, зроблені самками хазяїв при відкладанні яєць або самками їздців — паразитів рогохвостів. В останньому випадку личинка горіхотворки може бути вторинним паразитом. Найбільшу частину розвитку (до ІІІ віку) личинка проходить як ендопаразит. Потім вона залишає хазяїна и недовго живиться як ектопаразит. Заляльковується личинка IV віку. Розвиток від яйця до імаго може тривати 2–3 роки. Морфологічні ознаки: Голова і груди чорні, черевце червонуватобуре. Крила слабкодимчасті з затемненням на вершині та в середній частині. Черевце сплющене з боків. 1 членик задніх лапок в 2 рази довший за останні разом узяті. Довжина тіла — 12–13 мм. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. У різних типах листяних i мішаних лісів під час загальних та санітарних вирубок слід залишати невеликі резервації для комплексу лісових комах, що розвиваються в деревині. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має. Джерело: Rondqist, 1989; Liu., Nordlander, 1994; Nylander, Bayesian, 2004. Автор: А.Г. Котенко Фото: О.С. Мандзюк |