Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гісоп крейдовий Hyssopus cretaceus Dubjan.

Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus Dubjan.) Карта поширення Гісоп крейдовий в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae (Labiatae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемічний вид на зх. межі поширення. Класичний елемент так званої «гісопової флори».

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. понтичний (донецько-донський) вид. В Україні поширений на Донецькому кряжі та в басейнах лівих приток р. Сіверський Донець. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Багаточисельні повночленні локальні популяції трапляються рідко, більшість характеризується тенденцією до скорочення чисельності.

Причини зміни чисельності: Порушення умов місцезростань внаслідок випасання худоби, видобування крейди, створення лісонасаджень на схилах.

Умови місцезростання: Відкриті крейдяні схили, переважно з пухким субстратом; домінант угруповань томілярної рослинності порядку Thymo cretaceiHyssopetalia cretacei (кл. Helianthemo-Thymetea). Нерідко трапляються чисті зарості, особливо на новоутворених відслоненнях. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 20–50 см заввишки. Стебло круглясте, густо опушене притиснутими донизу короткими волосками. Листки сидячі, вузьколінійні, плескаті, з незагорнутими краями, малопомітними жилками, сіруватозеленуваті, шершаві від негустого опушення з жорсткуватих коротких волосків. Суцвіття колосоподібні, однобічні, стиснуті, дихазії у мутовках з 3–6 квіток. Зубці чашечки тупуваті, втричі коротші за трубку. Віночок синій, рідко білий, зовні волосистий; середня частка нижньої губи віночка широковиїмчаста, з країв дрібнозазублена, бокові лопаті яйцеподібні. Плід горішкоподібний, з пучком коротких волосків на верхівці. Цвіте у травні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняють у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, в НПП «Святі Гори», заказнику місцевого значення «Красний» (Дворічанський р-н Харківської обл.). Виявлення та організація охорони популяцій з введенням абсолютно заповідного та заказного режимів, особливо у периферійній частині ареалу. Вирощування в ботанічних садах та введення до культури як ефіроолійної, фітомеліоративної, декоративної та медоносної рослини. Заборонено добування крейди, терасування та заліснення крейдових схилів, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, ефіроолійне, медоносне, декоративне, протиерозійне.

Джерело: Основні джерела інформації. Остапко, 2001, 2005; Флора УРСР, 1960; ЧКУ, 1996.