Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae). Один з 2-х видів роду, єдиний вид у фауні України. В Україні вид раніше розглядався в ранзі окремого підвиду — Білуга чорноморська — H. huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Чорне, Азовське, Каспійське, зрідка й Адріатичне моря. В Україні зустрічаається в пн.-зх. і пн. частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в пн.-зх. частині Чорного моря.

Чисельність і причини її зміни: Дуже низька. Поодиноко трапляється поблизу берегів Кримського п-ва, дещо частіше в Дунаї та біля його гирла. У першій половині ХХ ст. була промисловою рибою майже на всьому морському узбережжі. Фактично зникла у пониззі Дніпра, Пд. Бугу і Дністра, а також у Сів. Дінці. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом, забрудненням води, надмірним виловом.

Особливості біології та наукове значення: Прохідна придонно-пелагічна риба, яка постійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня – квітень, при температурі води 4–5°), і восени (вересень – листопад) — нерестує навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12–14 років при довжині понад 120 см, самки в 16–18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня при температурі води 8–17°С у глибоких місцях із швидкою течією і кам’янистим або піщаногальковим ґрунтом. Плодючість 360 тис. — 7,7 млн ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту дорослі, а згодом і молодь, скочуються в море. Мальки споживають ракоподібних, червів, личинок комах, мальків риб; дорослі особини живляться переважно рибою.

Морфологічні ознаки: Тіло довге, високе, товсте. Рот великий, півмісячний, зяброві перетинки зрощені між собою і утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Найбільша довжина тіла понад 5 м, маса 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг), тривалість життя до 100 років. Верхня третина тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Заборона вилову, нормалізація екологічного стану водойм, побудування рибзаводу. Занесена до ЧКУ (1994), списку МСОП, Бернської та Боннської конвенцій, CITES та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Можливе. Біотехніка розведення випробувана на Волзі, Дону, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення: Цінна промислова риба, чисельність якої в наших водах зараз впала до критичної межі.