Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Єдиний представник роду у фауні України. Деякі дослідники (Nagy et al., 2004) відносять вид до роду Dolichophis Gistel, 1868. Раніше полоз жовточеревий розглядався як Coluber jugularis caspius Gmelin, 1789.

Природоохоронний статус: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від Угорщини і Балканського п-ва до Кавказу, Малої Азії і пн.-зх. Казахстану. В Україні поширений у степовій зоні та Кримських горах, де піднімається до висоти 1000 м н. р. м. Охоче заселяє антропогенні біотопи, особливо кам’янисті пасовища, закинуті кар’єри, руїни, трапляється у населених пунктах.

Чисельність і прічини її зміни: Зазвичай щільність популяцій не перевищує 1–2 екз. на 1 км маршруту або декількох особин на гектар. Але у найбільш сприятливих біотопах утворюються локальні поселення з високою щільністю (20–50 ос./га).

Причини зміни чисельності: розорювання степових ділянок, безпосереднє знищення змій людиною та загибель на автошляхах.

Особливості біології та наукове значення: Активний з другої половини березня–квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, порожнини у фундаментах будівель, кущі. Живиться дрібними ссавцями (полівками, мишами, ховрахами тощо), плазунами (ящірками, інколи зміями), рідше пташенятами та яйцями птахів, іноді — земноводними. Парування відбувається у другій половині квітня–травні. У другій половині червня–липні самка відкладає 7–16 яєць. Молодь з’являється у другій половині серпня — першій половині вересня. Дуже рухлива і агресивна змія. Неотруйна.

Морфологічні ознаки: Найбільша змія у фауні Європи. В Україні відомі екземпляри із загальною довжиною тіла до 2 м. Тіло струнке, з довгим хвостом, який лише у 2,3–3,9 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини тулуба 19 рядів лусок. У дорослих змій верхня сторона тіла сіра або бурувата, нижня — солом’яножовта, без будь-яких плям. Молоді особини мають характерний малюнок.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Мешкає у 11 ПЗ і НПП України та у ряді заказників і регіональних ландшафтних парків (у багатьох з них є звичайним видом). Зважаючи на толерантність виду до антропогенних ландшафтів, за умов збереження місць перебування і припинення знищення змій нема потреби у розведенні виду.

Господарське та комерційне значення: Інколи утримується у неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству.