Таксономічна належність: Родина Фісцієві — Physciaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Пд. Урал, Зх. та Сх. Сибір, Далекй Схід, Сх. і Пд.-Сх. Азія, Сх. та Пд. Африка, Америка, Гавайські о-ви, Нова Зеландія. Українські Карпати, Прикарпаття. На пд. березі Криму лишайник знаходили у ХIX — на поч. XX ст.). Адм. регіони: Лв, Зк.

Чисельність та структура популяцій: У Карпатах і Прикарпатті трапляється поодинці або невеликими групами; чисельність виду зменшується.

Причини зміни чисельності: Вирубування старих лісових масивів.

Умови місцезростання: Кора дерев листяних порід, вкриті мохом скелі.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань кущиста, у вигляді білуватої або попелясто-сірої розетки (діаметр до 10 см); щільно прикріплена до субстрату. Лопаті перисто розсічені на вузькі (1–2 мм) частки, на відігнутих краях зісподу утворюються білі головчасті соралі. Апотеції (діаметр 1–3 мм) розвиваються не завжди. Розмножується вегетативно (фрагментами слані, соредіями) і статевим шляхом (спорами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій на цій території, дослідити можливі місцезнаходження у Криму та в разі виявлення виду взяти їх під охорону. Здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.