Гептагенія Самоха Heptagenia samochai (Demoulin, 1973)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Одноденки (Ephemeroptera), родина — Гептагеніди (Heptageniidae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: В України зустрічається тільки в Криму: передгірські ділянки р. Чорна, Салгір, БіюкКарасу. За межами Криму відомий з Ізраїлю (типова місцевість), Кавказу, Вірменії, Азербайджану, Грузії та Ірану. Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини), за сприятливих умов утворюються локальні популяції личинок, з концентрацією до 20 особин на 1 м2. Причини зміни чисельності: чисельність зменшується в умовах антропогенного пресу (забруднення рік, гідротехнічне будівництво). Особливості біології та наукове значення: Передгірні ділянки рік (рітраль) зі швидкістю течії до 1 м/с та переважно кам’янистим річищем. Личинки трапляються на зворотному боці каміння. Імаго та субімаго — на прибережній рослинності. Характер живлення. Личинки — фіто-детритофаги, зіскоблювачі. Живляться діатомовими водоростями та детритом. Біологія розмноження. Унівольтинний вид. Літ імаго — у травні–липні (можливо, до вересня). Зимує на фазі личинки. Морфологічні ознаки: Личинка темно-коричнева зі світлим жовтим контрастним малюнком, довжина без церок — до 14 мм. Тіло імаго світло-жовте, завдовжки до 15 мм. Від близьких видів роду відрізняється формою поперечних жилок проксимальної ділянки субкостального поля переднього крила та деталями будови пеніса у імаго, структурою ротових органів та зябер у личинки. Режим збереження та заходи охорони: Не здійснювалися. Знайдений на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський». Для збереження популяцій необхідна охорона річкових ділянок від забруднення, спрямлення русла, зміни гідрологічного режиму. Дотримання нормативів Водного кодексу України. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Може використовуватися як індикатор якості водного середовища. Джерело: Demoulin, 1973; Клюге, 1987; Sartori, 1992; Проко- пов, 2004. Автори: Г.А. Прокопов, Р.Й. Годунько Фото: В.О. Корнєєв0 |