Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Сонцецвіт сивий (сонянка сива) Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. (incl. H. cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.)

Сонцецвіт сивий (сонянка сива) (Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. (incl. H. cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.)) Карта поширення Сонцецвіт сивий (сонянка сива) в Україні

Таксономічна належність: Родина Чистові — Cistaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Середземноморсько-середньоєвропейский вид з диз’юнктивним ареалом. Окремі різновиди інколи розглядаються як самостійні види і в межах рівнинної частини України заслуговують на охорону.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд., Центральна, Сх. Європа. В Україні є три локалітети: Кременецькі гори («Дівочі скелі») (H. canum s. str.), береги Сіверського Донця (H. cretophilum), р. Айдар (H. cretaceum) та Гірський Крим (звичайними є H. stevenii, H. creticola та H. orientalis, які не потребують охорони). Адм. регіони: Тр, Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Вид представлений локальними досить віддаленими популяціями. У межах популяцій досягає рівня домінанта. Розмір і межі популяцій чітко визначаються лімітуючими факторами і мають вигляд плям або вузьких (до 5 м завширшки) смуг вздовж обривів.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, послаблена конкурентна здатність. При формуванні потужного ґрунту чи затіненні деревним наметом вид зникає.

Умови місцезростання: Росте на столоподібних вершинах, щільних або рихлих вапнякових породах, чи відшаруваннях у вигляді вузьких (до 3 м) смуг чи на осипах цих вапняків (H. canum), на сухих крейдяних відшаруваннях річкових долин, балок (H. cretophilum та H. cretaceum); остання раса заходить у петрофітні степові фітоценози з домінуванням Carex humilis. Угруповання відносяться до кл. SedoScleranthetea та кл. Helianthemo-Thymetea. Ксерофіт, облігатний карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Вічнозелений напівкущик 15–30 см заввишки. Стебло розгалужене, при основі здерев’яніле, лежаче або висхідне. Листки супротивні, ланцетно-овальні, зверху зелені, зісподу сірі або білуваті від густого опушення. Квітки 10–15 мм діаметром, жовті. Суцвіття — рідке гроно (китиця) до 10–15 см завдовжки. Квітконіжки 5–20 мм дугоподібно відігнуті від стебла. Чашолистки випрямлені. Плід яйцеподібна короткоопушена коробочка. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори» (H. canum), філіалі «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, НПП «Святі гори» (H. cretaceum). Розробка та дотримання специфічного режиму заповідання. Необхідні картування та моніторинг стану популяцій. Заборонено порушення умов зростання, заліснення схилів, розробка кар’єрів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ценозоформуюче, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Флора УРСР, 1955; Хорология флоры Украины, 1986; ЧКУ, 1996.