Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Солодушка солодушкова Hedysarum hedysaroides (L.) Schinz et Thell. (H. obscurum L., Astragalus hedysaroides L.)

Солодушка солодушкова (Hedysarum hedysaroides (L.) Schinz et Thell. (H. obscurum L., Astragalus hedysaroides L.)) Карта поширення Солодушка солодушкова в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Гірський європейський вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати, Альпи, Піренеї. В Україні — полонини масивів Свидовець (гг. Близниця та Драгобрат) і Чорногора (г. Петрос). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з компактно-дифузним або дифузним типом розміщення особин. Чисельність популяцій незначна. Щільність становить 1–5 особин на 1м2. У повночленних вікових спектрах переважають зрілі та старі генеративні особини. Кількість особин на ранніх етапах онтогенетичного розвитку незначна. Рівень життєвості більшості популяцій середній, а на полонині Драгобрат — низький.

Причини зміни чисельності: Стенотопність та низька конкурентна здатність виду. Антропогенне навантаження на природні екосистеми: інтенсивний випас, надмірна рекреація.

Умови місцезростання: Сонячні сухі місця, кам’янисті задерновані схили та виступи вапнякових скель у субальпійському поясі (понад 1600 м н. р. м.). Угруповання належать до кл. Elyno-Seslerietea variae. Мезофіт. Петрофант.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна, стрижнекоренева рослина з каудексом. Стебла прямостоячі або висхідні, 20–60 см заввишки. Листки непарнопірчасті, голі або слабоопушені зісподу вздовж жилок. Квітки темнофіолетові, зібрані у негусті грона. Боби 2–5членисті, плоскі, сітчасті, голі або слабоопушені, без шипиків. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням та партикуляцією каудексу.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ. Необхідно організувати моніторинг популяцій, розробити методи вирощування та реінтродукції виду. Заборонено збирання, порушення умов місць зростання, порушення режиму заповідності, організацію інтенсивного випасу та місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1954; ЧКУ, 1996.