Лещиця дністровська Gypsophila thyraica Krasnova (G. altissima auct. non L.)
|
Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Подільська ендемічна раса збірного комплексу G. altissima s. l. Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна й пд.-сх. частина Подільської височини. Адм. регіони: Тр, Ів, Хм. Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька ізольованих популяцій на Товтровому кряжі й Середньому Придністров’ї. Популяції малі, приурочені до специфічних відслонень сарматських вапняків та гіпсів на вершинах пагорбів на схилах різної експозиції. Причини зміни чисельності: Інтенсивне рекреаційне навантаження, витоптування, зникає уздовж стежок і поблизу оглядових площадок на вершинах товтр і гребенів каньйону. Руйнування екотопів унаслідок видобутку вапняку. Умови місцезростання: На карбонатних відшаруваннях у складі петрофітних варіантів угруповань союзів Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae, Alysso alyssoidis-Sedion albi, а також оригінальних наскельних ценозів зі співдомінуванням Gypsophila thyraica та Cephalaria uralensis. Значно рідше трапляється у складі угруповань союзу Festucion valesiacae. Ксерофіт, кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна каудексна рослина з товстуватим коренем та вкороченими неплідними пагонами. Стебла в кількості 3–4, прямостоячі, 35–80 см заввишки, до суцвіття голі, у суцвітті розсіяно-залозистоопушені. Листки лінійно-ланцетні, 0,9–6 см завдовжки, загострені, з трьома жилками, товстуваті, по краю дрібнопилчасті. Суцвіття волотисте, приквіткові листочки плівчасті, широкояйцеподібні, на верхівці відтягнуті у вістря, по краю розсіяно залозистоопушені, квітконіжки тонкі. Чашечка вузькодзвоникувата, майже до середини розсічена на яйцеподібні зубчики. Пелюстки широко-лопаткоподібні, загострені, білі. Коробочка куляста, насінини вкриті тупими короткими горбочками. Цвіте в червні–липні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується переважно насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри». Збереження популяцій можливе лише в умовах заповідання. Необхідний моніторинг популяцій. Заборонено створення нових кар’єрів, ненормована й неконтрольована рекреації в місцях зростання, руйнування місцезростань. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кам’янець-Подільському ботанічному саду. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне. Джерело: Екофлора, 2002; Заверуха, 1985; Краснова, 1971; ЧКУ, 1996. |