Таксономічна належність: Родина Гіалектові — Gyalectaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Неморальний диз’юнктивний лишайник, чутливий до змін лісових екосистем.

Ареал виду та його поширення в Україні: Спорадично в Європі (від Скандинавії, Британських о-ів та Піренейського п-іва до Чехії, Польщі, Словаччини, України, Угорщини). Закарпаття, Українські Карпати. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася, частина місцезнаходжень зникла.

Причини зміни чисельності: Вирубування гірських лісів.

Умови місцезростання: У гірських лісах; на корі старих листяних порід, особливо на липах, кленах, дубах, берестах, поверх мохів.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань дуже тонка, іноді зникає, рівна, матова, у вигляді маленьких плям, забарвлених інакше, ніж субстрат, світло-сірозеленуватого кольору, білувата чи зовсім непомітна. Апотеції зазвичай скупчені і численні, або розсіяні, до 0,1–0,2 мм у діаметрі, помітні лише через лупу. Диск круглястий, увігнутий, світло-тілесного кольору, майже крапкоподібний, з порівняно товстим сланевим краєм. Розмножується статевим шляхом (довгастими або яйцеподібними муральними (з 3–7 поперечними та 1–2 поздовжніми перетинками) спорами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів, включаючи відомі сучасні локалітети виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.