Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гонатозігон волохатий Gonatozygon pilosum Wolle

Гонатозігон волохатий (Gonatozygon pilosum Wolle) Карта поширення Гонатозігон волохатий в Україні

Таксономічна належність: Родина Гонатозигові — Gonatozygaceae..

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вид із ареалом, що зменшується, представник архаїчної групи десмідієвих водоростей.

Ареал виду та його поширення в Україні: Диз’юнктивно–космополітний. Європи (Велика Британія, Іспанія, Латвія, Португалія, Росія, Україна), Азія (Індія, Індонезія, Казахстан, Китай, Росія, Шрі–Ланка, Японія), Африка (Нігерія), Пн. Америка (США), Пд. Америка (Бразилія, Колумбія, Чілі) та Нова Зеландія. Зх.-поліський локалітет. Адм. регіон: Вл.

Чисельність та структура популяцій: Локально, дуже рідко, поодиноко: болото Біле, окол. с. Лишнівка Маневицького р–ну Волинської обл.

Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (меліоративні заходи, випас худоби, забруднення водойм та знищення усталених водних біоценозів).

Умови місцезростання: Асоційовано з вищою водяною рослинністю та у бентосі уздовж берегів озер, у болотах, торфовищах, рідше річках.

Загальна біоморфологічна характеристика: Одноклітинна водорість, здатна утворювати короткі дуже ламкі зелені нитки. Клітини циліндричні, прямі, із зрізаними нерозширеними кінцями, 190–260 мкм завдовжки, 10–16 мкм завширшки, довжина клітин перевищує ширину в 15–20 разів. Оболонки безбарвні, густо вкриті дрібними прямими волосоподібними шипами, 2,5–5 мкм завдовжки. Хлоропластів зазвичай по 2, піреноїдів в кожному з них до 6. Зигоспори невідомі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відмова від проведення меліоративних робіт, заборона випасу худоби, створення альгорезерватів у межах болотних ценозів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Паламарь, 1960; Паламар–Мордвинцева, 1984, 2003; Паламар–Мордвинцева, Петлеванный, 2000.