Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейський, спорадично поширений вид на пд.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа, Середземномор’я. В Україні спорадично трапляється на зх. та пн.: у Карпатах — більш-менш звичайно; на Поліссі, Малому Поліссі, Розточчі-Опіллі, у Зх. Лісостепу — досить рідко; на Лівобережжі та в Криму — рідко. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Дц, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Недостатньо досліджена. На більшій частині ареалу вид представлений малочисельними нестабільними популяціями, що займають малі площі.

Причини зміни чисельності: Пасовищне та рекреаційне навантаження, осушувальна меліорація з наступним розорюванням територій. У локалітетах, що розташовані поблизу населених пунктів, та в зонах рекреації рослини під час цвітіння зривають на букети.

Умови місцезростання: Вид має досить широку еколого-ценотичну амплітуду. Росте переважно на вологих і заболочених луках кл. Molinio-Arrhenatheretea, а також на узліссях, просіках, у рідколіссях, чагарниках тощо. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна бульбоцибулинна рослина 40–120 см заввишки. Бульбоцибулина округла, до 2 см завширшки. Стеблових листків 4–6. Серед них 1–2 — лускоподібні (низові), 2–3 — широколінійні або мечоподібні, 9–20 мм завширшки (серединні) та 1–2 — вкорочені (верхові). Суцвіття — однобічний короткий колос (7–11 см завдовжки) з 5 (3)–12 (14) квіток. Оцвітина зигоморфна, 25–35 мм завдовжки та 30–40 мм завширшки, пурпурово-лілового кольору. Частинки оцвітини овальні, дещо перекриваються, внизу зростаються у коротку, трохи вигнуту трубку, що сидить в обгортці з двох ланцетних приквіток з нижніми вузькоплівчастими краями. Плід тристулкова обернено-яйцеподібна багатонасінна коробочка. Насінини плескуваті, овальні, крилаті, 4–6 мм завдовжки, коричневі. Цвіте в червні– серпні, плодоносить у вересні–жовтні. Поновлюється вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Окремі популяції розташовані на території Карпатського БЗ, ПЗ «Розточчя», НПП «Синевир», «Сколівські Бескиди», Шацького, Карпатського НПП та ін. Для забезпечення генеративного поновлення виду на сіножатях необхідно враховувати терміни обнасінення виду та особливості його онтогенезу. Заборонено розорювання лук, проведення меліоративних робіт, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: У культурі від 1604 року. Вирощують у більшості ботанічних садів.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.