Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тирлич весняний Gentiana verna L.

Тирлич весняний (Gentiana verna L.) Карта поширення Тирлич весняний в Україні

Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумполярний аркто-альпійський вид, диз’юнктивно поширений у Євразії. Звичайний у Альпах. Відомі нечисленні місцезростання у Пд. Карпатах (Румунія), майже відсутній в інших частинах Карпат (Словаччина й Польща), в Судетах (Чехія). В Україні — знайдений нами у 1961 р. (ур. Гереджівка в окол. смт. Ясіня Рахівського р-ну на висоті близько 700 м н. р. м.). Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: У квітні 1962 р. популяція налічувала 72 особини на площі близько 50 м2. З часом площа цієї популяції й її щільність збільшились; у 1987 р. вона мала площу близько 1 га, де було 96 великих куртин, й вибірка з 25 куртин містила 310 рослин з бутонами та квітками. У 2003 р. на площі понад 2 га відмічено близько 1000 рослин. Структура популяції повночленна.

Причини зміни чисельності: Збільшенню чисельності сприяла меліорація.

Умови місцезростання: Локалітет на Гереджівці — невелике за розмірами (близько 2 га) осоково-мохове евтрофне болото з домінуванням Carex davalliana (союз Caricion davallianae кл. ScheuchzerioCaricetea). Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з кореневищами, які інтенсивно галузяться. Стебла прямостоячі (5–10 см), закінчуються поодинокими квітками. Листки довгасто-еліптичні, частково утворюють прикореневі розетки, але супротивно розміщені на стеблах. Чашечка зрослолисткова, п’ятизубчаста, віночок дзвоникуватий, темносиній, з трубочкою 2–3 см завдовжки й коротким майже плоским відгином, 2–3 см в діаметрі. Плоди коробочки. Цвіте у кінці квітня — на початку травня, плодоносить у травні–липні. Розмноження переважно вегетативне, рідко насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно створити в ур. Гереджівка заказник, запровадити заповідний режим й моніторинг. Заборонено збирання рослин, втручання в їх локалітети, заліснення, зміна гідрологічного режиму, випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Зи- ман, Вайнагій, 1991; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976; Чопик, 1979.