Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тирлич крапчастий Gentiana punctata L.

Тирлич крапчастий (Gentiana punctata L.) Карта поширення Тирлич крапчастий в Україні

Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейський субальпійський вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гори Середньої Європи (Карпати, Пн. Балкани). В Україні — Чорногора, Свидовець, Ґорґани, Мармароські Альпи, Чивчини (масив ГнєтесаКоманова, г. Сулігул). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Зростає нечисельними групами та поодиноко. Переважають дорослі генеративні та ювенільні особини.

Причини зміни чисельності: Випасання, витоптування та збирання кореневищ населенням.

Умови місцезростання: У субальпійському та альпійському поясах на висоті 1100–1900 м н. р. м. серед соснових стелюхів (союз Pinion mughi), у складі високогірних ацидофільних біловусників (порядок Nardetalia) у западинах і пониженнях, льодовикових котлах у складі ендемічної для Українських Карпат асоціації Hyperico grisebachii-Calamagrostietum villosae, серед субальпійських чагарничкових угруповань (кл. Loiseleurio-Vaccinietea), вздовж верхньої межі лісу в прируслових ділянках і опускається в лісовий пояс (союз Adenostylion alliariae). Росте на свіжих, кислих або слабокислих бідних на вапно гумусних кам’янистих ґрунтах, в умовах освітлення або помірного затінення. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з потовщеним зморшкуватим кореневищем. Стебло прямостояче, голе, 20–60 см заввишки, не галузиться. Листки прості, зелені, шкірясті, яйцеподібні або еліптичні, 6–9 см завдовжки і 3–6 см завширшки, з 3–5 чіткими дуговими жилками. Нижні листки утворюють розетку, верхні — стеблообгортні. Суцвіття верхівкове, нечітко відмежоване від стебла. Квітки майже сидячі, зібрані по (1)2–3(5) в пазухах верхніх 2–3 пар листків. Чашечка, плівчаста, неправильна, майже непомітна. Віночок дзвоникоподібний, шестилопатевий, 2,6–2,9 см завдовжки, яскраво-жовтий, зсередини густо вкритий темними цятками. Плід коробочка, насіння дрібне до 9 мм в діаметрі, крилате. Цвіте в липні–серпні. Плодоносить в серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, заказниках загальнодержавного значення «Свидовецькому» (Закарпатська обл.), «Товпишівському» (Івано-Франківська обл.) та на території пам’ятки природи «Урочище Верхнє Озерище» (Івано-Франківська обл.). Заборонено надмірне випасання, збираня кореневищ та рослин в цілому, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарська, декоративна рослина.

Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Флора УРСР, 1957; ЧКУ, 1996.