Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тирлич роздільний Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz

Тирлич роздільний (Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz) Карта поширення Тирлич роздільний в Україні

Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Переважно в субальпійському поясі Альп, Балкан, Піренеїв та Карпат. В Україні — Чорногора, Свидовець та Чивчин, на висоті 1600–1800 м н. р. м. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають незначні площі (близько 0,1 га), мають неповночленні вікові спектри, в яких майже відсутні ювенільні та імматурні рослини. Чисельність — переважно 5–10 рослин на 1 м2. У багатьох випадках, зокрема, на Чорногорі (Говерла, Шпиці, Туркул) зустрічаються поодинокі особини виду, які є фрагментами зруйнованих популяцій.

Причини зміни чисельності: Господарська діяльності людини; можливо, обмеженість сприятливих екотопів.

Умови місцезростання: Переважно субальпійський пояс на висоті 1500–1800 м н. р. м., на схилах різної експозиції, на задернованих ділянках, переважнов асоціаціях Festucetum pictae, SaxifragoFestucetum versicoloris, Thymo-Festucetum amethystinae, Caricetum sempervirentis (кл. Elyno-Seslerietea, Salicetea herbaceae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Безрозетковий напівкущик. Кореневища довгі, горизонтальні, інтенсивно галузяться, неглибоко занурені в ґрунт. Надземні пагони лежачі чи висхідні, з ознаками здерев’яніння, видовжені, густо улиснені. Листки супротивні, сидячі, суцільні, вузьколанцетні, короткозагострені на верхівці, шкірясті, зимовозелені. Генеративні пагони 3–7 см заввишки несуть одну, рідше дві пари листків й закінчуються поодинокими квітками. Чашечка зрослолиста, п’ятизубчаста, віночок дзвоникуватий, з трубочкою близько 2 см (при плодах 3 см) завдовжки й коротким відгином, фіолетовий, рідше білуватий. Плоди коробочки. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні– серпні. Розмноження вегетативне, частинами кореневищ, й насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Доцільно встановити моніторинг за найбільш вразливими популяціями, зокрема, на Чорногорі. Заборонено збирання рослин, втручання в їх місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Зиман, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.