Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тирлич безстебловий Gentiana acaulis L.

Тирлич безстебловий (Gentiana acaulis L.) Карта поширення Тирлич безстебловий в Україні

Таксономічна належність: Родина Тирличеві — Gentianaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Високогірний європейський вид, поширений переважно в альпійському поясі Альп, Балкан, Піренеїв та Карпат. В Україні — Чорногора, Свидовець, Мармарош, Чивчини, Ґорґани та Бескиди. Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають незначні площі (менше 0,1 га), переважно фрагментовані, з неповночленними віковими спектрами, ювенільні та імматурні рослини майже відсутні. Чисельність у межах 3–5 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Випас худоби та інші види господарської діяльності людини.

Умови місцезростання: Переважно альпійський, рідше субальпійський пояс на висоті 1500–2000 м н. р. м., на задернованих ділянках та кам’янистих осипах. Входить до складу асоціацій Cystopteridetum fragilis (г. Драгобрат, г. Негровець), Rumicetum scutati-Rhodioletum roseae (г. Драгобрат) (кл. Aspenietea trichomanis). В 1960–1964 рр. в ур. Костерівка біля смт. Ясіня Рахівського р-ну на висоті близько 750 м н. р. м. рослини займали площу декілька десятків га й на початку травня утворювали суцільний аспект. З 1994–1995 рр. тут не залишилось жодної рослини цього виду. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з висхідними та горизонтальними кореневищами, які інтенсивно галузяться, й мичкуватою кореневою системою. Листки у прикореневій розетці, сидячі довгасто-еліптичні, цілокраї, звужені до основи, з тупою верхівкою, голі. Стебла поодинокі прямостоячі, 5–10 см, при плодах до 15 см заввишки, несуть єдину пару дрібних листків, зрослих при основі, й закінчуються крупними поодинокими квітками. Чашечка зрослолиста, п’ятизубчаста, віночок лійкоподібно-дзвоникуватий, з трубочкою 3–5 см завдовжки й коротким відгином, темно-синій. Плоди коробочки. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження вегетативне, досить рідко насіннєве.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та Карпатському НПП. Доцільно поширити режим заповідності на Ґорґани (НПП «Синевир») та встановити моніторинг за найбільш вразливими популяціями, зокрема, на Свидівці та Синевирі. Заборонено збирання рослин та порушення місць існування, зокрема, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Заве- руха, Андриенко, Протопопова, 1983; Зиман, 1997; Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Мали- новський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002;