Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дрік чотиригранний Genista tetragona Besser (G. tinctoria L. var. depressa (M.Bieb.) Schmalh.)

Дрік чотиригранний (Genista tetragona Besser (G. tinctoria L. var. depressa (M.Bieb.) Schmalh.)) Карта поширення Дрік чотиригранний в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий, вузьколокальний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Придністров’я. В Україні в долині р. Ягорлик (окол. с. Артирівка Красноокнянського р-ну Одеської обл.). Адм. регіон: Од.

Чисельність та структура популяцій: Популяція локальна, особини розміщені дифузно або невеликими групами, їх чисельність незначна, але стабільна, щільність — 1–3 особини на 1 м2. Насіннєве поновлення задовільне. В популяції переважають генеративні особини.

Причини зміни чисельності: Слабка конкурентна здатність виду, пристосованість до осипищ та еродованих місцезростань, генетична ізольованість популяцій, надмірний антропогенний вплив.

Умови місцезростання: Сухі відслонення сарматських вапняків, осипища, кам’янисто-щебенисті ґрунти, круті еродовані схили берегів рр. Дністер та Ягорлик. Фітоценози характеризуються невеликим загальним проективним покриттям травостою. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Кущик 10–25 см заввишки, густо притиснуто-шовковисто-волосиста рослина. Стебло розгалужене від основи. Гілки виразно чотиригранні, по гранях борозенчасті. Листки довгасто-ланцетні, 6–25 мм завдовжки. Квітки 8–25 мм завдовжки, жовті з голим широко-яйцеподібним прапорцем. Боби довгасто-лінійні, 15–30 мм завдовжки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Додатку Бернської конвенції. Необхідно здійснювати моніторинг популяцій, створити ботанічний заказник на схилах берега р. Ягорлик між сс. Артирівка та Розівка Красноокнянського р-ну Одеської обл., вирощувати вид у ботанічних садах. Заборонено збирання, гербаризацію, порушення умов місцезростань, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, медоносне, ґрунтозахисне.

Джерело: Европейский красный список животных и расте- ний, 1992; Гейдеман, Витко, Истратий и др., 1982; Определитель высших растений Молдавской ССР, 1975; Флора УРСР, 1954; ЧКУ, 1996.