Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Молочай волинський Euphorbia volhynica Besser ex Racib. (Tithymalus volhynicus (Besser ex Racib.) Holub; Euphorbia illirica auct. non Lam., E. villosa auct. non Waldst. et Kit. ex Willd., p.p.).

Молочай волинський (Euphorbia volhynica Besser ex Racib. (Tithymalus volhynicus (Besser ex Racib.) Holub; Euphorbia illirica auct. non Lam., E. villosa auct. non Waldst. et Kit. ex Willd., p.p.).) Карта поширення Молочай волинський в Україні

Таксономічна належність: Родина Молочайні — Euphorbiaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Волино-подільський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Подільська, рідше Волинська, височини. Адм. регіони: Рв, Ів, Тр, Хм.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється спорадично у вигляді невеликих за площею й малочисельних локальних популяцій. У разі відсутності руйнівного впливу зовнішніх чинників популяції стабільні, але візуально в них переважають генеративні особини. Насіннєва продуктивність висока, але поновлення відбувається слабо. Цей вид є значно рідкіснішим, ніж вважалося раніше, оскільки більшість його попередніх наведень стосується E. villosa s. str.

Причини зміни чисельності: Освоєння території: створення кар’єрів, будівництво, неконтрольоване випасання, випалювання старики.

Умови місцезростання: Ксеротермні чагарникові зарості на схилах, лучні степи, узлісся, іноді відшарування вапняків. Здебільшого у складі угруповань кл. Trifolio-Geranietea, союзу Prunion fruticosae, кл. Festuco-Brometea, рідше в угрупованнях порядку Arrhenatheretalia. Мезофіт, факультативний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з сильно розгалуженим здерев’янілим кореневищем. Стебло дуже розгалужене від основи, прямостояче, з пазушними квітконосами й численними неплідними гілочками під ними, 30–60 см заввишки, густо опушене. Листки довгасто-еліптичні, 1–7 см завдовжки й до 2 см завширшки. Квітки світло-жовті, забрані в густі щиткоподібні суцвіття. Плід стисненояйцеподібний тригорішок, густо опушений довгими волосками. Насінини 2,5–2,75 мм завдовжки. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території ПЗ «Медобори», НПП «Подільскі Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», заказника «Касова гора» (ІваноФранківська обл.). Необхідним є моніторинг локальних популяцій виду на природоохоронних територіях. Заборонено руйнування локалітетів, створення нових кар’єрів, неконтрольоване випалювання старики, надмірне випасання та неконтрольована рекреація.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Заверуха, 1985; Флора Восточной Европы, 1996; Флора УРСР, 1955.