Клімена Esperarge climene (Esper, 1783)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Сатири (Satyridae). Вид монотипного роду. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-Сх. Європа, Мала та частково Зх. Азія, Кавказ та Закавказзя. В Україні зустрічається в основному на сх. степової зони. Дуже локальний. Чисельність і причини її зміни: Незначна, переважно 0,1–2 особини на 1 га, лише у «Провальському степу» (відділі Луганського ПЗ) у пік льоту кількість імаго на окремих ділянках може становити до 5–10 на 1 га. Причини зменшення чисельності: руйнування місць перебування виду (викорчовування рідколісся і чагарників), надмірний випас худоби, викошування та випалювання трави, урбанізація. Особливості біології та наукове значення: Місця перебування: рідколісся, узлісся, чагарники у степових ярах. Біологія в Україні вивчена мало. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів відбувається у червні–липні. Метелики малопомітні, зазвичай сидять на стовбурах і гілках дерев та кущів, зрідка живляться на квітках. Гусінь розвивається на злакових. Морфологічні ознаки: Розмах крил — 39–49 мм. Загальний фон забарвлення крил — коричневий. На передніх крилах має характерну велику блідокоричневу пляму, яка займає усю центральну частину крила. Задні крила майже без чіткого малюнка, мають блідо-коричневу перев’язку з двома маленькими чорними цяточками(очками). Статевий диморфізм незначний. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Пасивно охороняється у Луганському ПЗ.Необхідно докладніше вивчити особливостібіології виду. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду зрегламентацією випасу худоби, викошування та забороною випалювання трави. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Шугуров, 1906; Образцов, Шелюжко, 1939; Плющ, Пак, 2001, 2002; Некрутенко, Чиколовець, 2005; Плющ та ін., 2005, 2006; Плющ, 2006, 2007; Голобо- родька, Пахомов, 2007; Львовский, Моргун, 2007. Особисті повідомлення Будашкіна, Голобородька, Жакова, Муле |