Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Злинка залозиста Erigeron atticus Vill.

Злинка залозиста (Erigeron atticus Vill.) Карта поширення Злинка залозиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний, диз’юнктивно поширений на межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-середньоєвропейський високогірний вид, що трапляється у Піренеях, Альпах, Карпатах та горах пн. частини Балканського п-ва. В Україні відомий з єдиного оселища в Українських Карпатах на г. Данцир у Чорногорі. Адм. регіон: Ів.

Чисельність та структура популяцій: Популяція дуже малочисельна й перебуває у критичному стані, представлена лише кількома генеративними особинами.

Причини зміни чисельності: За останні десятиліття популяція істотно зменшилася, що спричинене поступовим посиленням затінення внаслідок природного заростання оселища гірськососновим та зеленовільховим криволіссям.

Умови місцезростання: На добре інсольованих пісковикових скелях на сх. схилі г. Данцир на висоті 1530 м н. р. м. Угруповання належить до порядку Seslerietalia albicantis. Субстрат містить домішки карбонатів. Петрофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна короткокореневищна рослина, з 1–2 генеративними пагонами 20–40 см заввишки й кількома вегетативними розетками. Листки обернено-яйцеподібні, гострокінцеві, 5–12 см завдовжки. Квітконосні пагони висхідні, борознисті, рясно улиснені, розгалужені у верхній частині. Суцвіття щиток або щиткоподібна волоть, що складається з 3–20 кошиків 14–23 мм діаметром. Квітки трьох типів: зовнішні — язичкові, проміжні — тонкотрубчасті та внутрішні — товстотрубчасті. Язички пурпурово-фіолетові, на 2,5–3 мм довші від трубчастих квіток. Сім’янки ребристі, 3 мм завдовжки. Рослина, особливо листочки обгортки, рясно вкрита коротким залозистим опушенням з незначною домішкою довгих незалозистих волосків. Цвіте наприкінці липня — на початку серпня, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Оселище розташоване у заповідній зоні Карпатського НПП. Для його збереження варто проводити вибіркове прорідження чагарникової рослинності. Заборонено гербаризацію, збирання рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Kozij, 1936.