Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser (E. atropurpurea auct. non Raf., E. rubiginosa (Crantz) Gaudin ex W.D.J.Koch)

Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser (E. atropurpurea auct. non Raf., E. rubiginosa (Crantz) Gaudin ex W.D.J.Koch)) Карта поширення Коручка темно-червона в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісна рослина.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський вид, поширений в Європі, на Кавказі, Уралі, в Зх. Сибіру, Середній Азії, Ірані. В Україні — в Карпатах, на Прикарпатті, в Поліссі, Лісостепу, Степу (рідко) та Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Чк, Кд, Пл, Хр, Дц, Лг, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, дані по структурі популяцій відсутні.

Причина зміни чисельності: Антропогенне порушення природних біотопів, зокрема вирубування лісів.

Умови місцезростання: Листяні, хвойні та мішані ліси, узлісся, серед чагарників, кам’янисті схили (переважно на вапняках). Трапляється в широколистяних неморальних мезофітних лісах у складі угруповань союзів Fagion sylvaticae та Carpinion betuli (кл. Querco-Fagetea), а також в мезоксерофітних трав’янистих угрупованнях. В Криму зростає в субсередземноморських субксерофітних лісах та рідколіссях (кл. Quercetea pubescentipetraeae) та в угрупованнях хвойних лісів кл. Erico-Pinetea. Мезофіт. Сциофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина, 25–70 см заввишки. Кореневище коротке, товсте, горизонтальне. Стебло у верхній частині коротко-густоопушене, буро-фіолетове. Листків 5–9, довші за міжвузля, нижні — довгасто-яйцеподібні або еліптичні, 4–8 см завдовжки, верхні — ланцетні, загострені. Суцвіття — довга, пряма негуста майже однобічна китиця, вісь суцвіття густо опушена Приквітки ланцетні. Квітки пурпурові, із запахом ванілі. Листочки оцвітини до 6–7 мм завдовжки, яйцеподібні, загострені, складені широким дзвоником, внутрішні трохи коротші за зовнішні. Губа 5,5–6,5 см завдовжки, її гіпохілій чашоподібно увігнутий, з широким переднім входом, епіхілій серцеподібний, загострений, при основі з двома зморщеними горбочками. Зав’язь пряма, не скручена, густо опушена. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням, дуже рідко — кореневищем.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється у Карпатському БЗ, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори» та Рівненському ПЗ, в Карпатському, Шацькому, «Деснянсько-Старогутському», «Мезинському », «Синевир», «Подільські Товтри» та «Святі гори» НПП. Контроль за станом популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання, вирубування лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Вахрамеева, Денисова, Никитина, Самсонов, 1991; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Собко, 1989; Тимченко, 1996; Тимченко, Фіцайло, 2003; Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона, 2