Таксономічна належність: Родина Ентоломові — Entolomataceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія та Пн. Америка. Правобережне Полісся, Лівобережне Полісся та Старобільський злаково-лучний Степ. Адм. регіони: Кв, Дн, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Скорочення площ абсолютно заповідних цілинних степів. Ценотичні зміни характеру степової рослинності.

Умови місцезростання: Сосново-дубові та осокорові ліси. Абсолютно заповідні цілинні різнотравно-типчаковоковилові степи.

Загальна біоморфологічна характеристика: Плодове тіло складається з шапинки та ніжки. Шапинка опукло- або плоскорозпростерта, інколи увігнута, 5–7 см у діаметрі, зрідка з невиразним горбочком у центрі, гола, блискуча, шовковиста, оливкуватосіра, при підсиханні світліє. Пластинки білуваті, згодом брудно-рожеві. Спори еліпсоїдні, 8–10×7–8 мкм. Ніжка вузькоциліндрична, 5–9×0,2–0,8 см, гола, вгорі борошниста, в середині щільна, згодом з порожниною, білувата. М’якуш білуватий, з сильним аміачним запахом. Отруйний. В сосново-дубовому лісі достигає у жовтні, в степових ценозах утворює плодові тіла з кінця травня і до середини червня, тому віднесений до групи весняно-ранньо-літніх видів. Серед видів роду Entoloma чимало мікоризоутворювачів, проте відносно Entoloma nidorosum (Fr.) Quél. такі відомості відсутні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Дніпровсько-Орільському ПЗ, Українському степовому ПЗ (відділення «Хомутовський степ» і «Кам’яні Могили») та Луганському ПЗ (відділення «Стрільцівський степ»). Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Отруйний гриб.