Ситняг гостролусковий Eleocharis oxylepis (Meinsh.) B. Fedtsch. (Scirpus oxylepis Meinsh.)
|
Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Рідкісний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Європейсько-середньоазійський вид, поширений диз’юнктивно від Пн. Причорномор’я до зх. Казахстану. В Україні трапляється в Пн. Присивашші (узбережжя та о-ви Сиваша). Адм. регіон: Хс. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, представлені невеликими групами особин, рідше поодинокими особинами. Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, зміна гідрологічного режиму екотопів, сінокосіння. Умови місцезростання: Росте в умовах надмірного зволоження на вогких, слабко- та помірно засолених заболочених луках, берегах і мілководдях водойм, солончаках і солонцях. Представник угруповань союзу Phragmition. Гігромезофіт, галопалюдант. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Трав’яний багаторічник з повзучим кореневищем. Стебла сизо-зелені 10–50 см заввишки, прямостоячі або дугоподібновисхідні, з блискучими темно-пурпуровими або червонувато-коричневими піхвами. Колоски вузько-циліндричні або яйцеподібно-циліндричні, небагатоквіткові, 1–1,5 см завдовжки, вузькі. Покривні луски яйцеподібно-ланцетні, гострі, жовто-бурі, з більш-менш явними перетинчастим краєм. Щетинки оцвітини зазвичай відсутні, рідше їх 4, коротших за плід. Приймочок 2. Плід горішок, двоопуклий, обернено-яйцеподібний, при дозріванні зелений. Стилоподій дуже дрібний, 0,2–0,3 мм завдовжки. Цвіте в травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно ввести вид у культуру в ботанічних садах, контролювати стан популяцій. Охороняють в Азово-Сиваському НПП. Заборонено знищення місцезростань, порушення гідрологічного режиму. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне. Джерело: Егорова, 1981, 2001. |