Полоз сарматський, Палласів Elaphe sauromates (Pallas, 1814)
|
Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 10 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України. Раніше його відносили до чотирисмугого полоза E. quatuorlineata (Lacépède, 1789) в якості окремого підвиду E. q. sauro ma tes (Pallas, 1814). Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Від сх. частини Балканського п-ва до Малої Азії і зх. Казахстану. В Україні поширений на пд. степової зони та у Гірському Криму. Чисельність і прічини її зміни: Зазвичай трапляються поодинокі особини. Подекуди у Криму, Миколаївській, Одеській та Херсонській обл. цей вид є звичайним (0,2–2,0 особини на 1 км маршруту або 0,4–12,0 екз./га), досягаючи на окремих ділянках значної щільності популяції (до 5 особин на 1 км маршруту або на 100 перевірених шпаківень). Причини зміни чисельності: зміна середовища існування внаслідок господарської діяльності та знищення або відловлювання змій людиною. Особливості біології та наукове значення: Активний з другої половини березня — квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, дупла дерев, шпаківні. Добре лазить по деревах і кущах. Живиться мишоподібними гризунами, ящірками, птахами та яйцями. Парування — у квітні–травні. У червні–липні, інколи у першій половині серпня самка відкладає 3–13 яєць. Молодь з’являється у серпні–вересні. Неотруйний. Морфологічні ознаки: Змія значних розмірів: у особин з України довжина тулуба може досягати 132 см, довжина хвоста — 30 см. Луска з реберцем, навколо середини тулуба 25, рідше 23 рядів лусок. У дорослих верх тіла бурувато-жовтий, вздовж спини проходить ряд витягнутих упоперек тіла великих буро-коричневих або чорних плям. Черево солом’яно-жовте з мармуровим буруватим візерунком. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Охороняється у 8 ПЗ і НПП України, у 5 з них є досить звичайним видом. Бажаним є розширення заповідної мережі. Дієвим заходом для підвищення чисельності виду є збільшення його кормової бази (зокрема, приваблювання птахів-дуплогніздників шляхом розвішування шпаківень). За умов збереження біотопів і відсутності масового вилову змій нема потреби у штучному створенні популяцій виду у природі. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вид з успіхом розводять у Тульському екзотаріумі (Росія). Господарське та комерційне значення: Вид є привабливим для тераріумістів і нелегально відловлюється на продаж. Знищенням мишоподібних гризунів може приносити користь сільському господарству. Джерело: Ардамацкая, 1958 б, 1986; Таращук, 1959; Котенко, Фе- дорченко, 1991 а; Кармишев, Заброда, 1992; Котенко, 1992 б, 2001, 2007 б; Котенко и др., 1998; Кукушкин, Кармышев, 2001; Кармышев, 2002; Кармишев, 2002; Рябов, 2003; Котенко, Кукушкин, 2003; Котенко |