Ектокарпус стручкуватий Ectocarpus siliculosus (Dillw.) Lyngb. var. hiemalis (Crouan ex Kjellm.) Gallardo /= E. hiemalis (Crouan ex Kjellm.)Kjellm./
|
Таксономічна належність: Родина Ектокарпові — Ectocarpaceae.. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний вид із вузьколокальним ареалом, важливий для вивчення питань ареалогії водоростей та альгосозології. Ареал виду та його поширення в Україні: Характеризується середземноморським та атлантичним ареалом, трапляється біля чорноморських берегів України, Росії та Туреччини, а також у пн. частині Атлантичного океану (Європа, Пн. Америка). Чорне море: Одеський регіон; Каркінітська затока. Адм. регіони: Од, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, невеликі. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності. Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (евтрофування). Умови місцезростання: На скелях, камінні та водоростях в літоралі та субліторалі морських акваторій. Загальна біоморфологічна характеристика: Слань нитчасто–пучкувата, 5–10 см заввишки, темно–оливкова, прикріплена до субстрату чисельними ризоїдами. Нитки в нижній частині скручені, до верху вільні, добре вилчасто розгалужені, але не формують верхівкових пучкових гілочок з переважанням бокового галуження. Клітини ниток короткоциліндричні, довші за ширину, біля основи 50–60 мкм завширшки. Одноклітинні спорангії еліпсоподібні, 40 мкм завдовжки, 29 мкм завтовшки, сидячі або на коротких ніжках. Багатоклітинні спорангії довгі, товстошилоподібні, з широкою основою, 125–300 мкм завдовжки, 17–38 мкм завтовшки, нерідко з безбарвною волоскоподібною верхівкою, на одно–, триклітинних ніжках. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не охороняється. Необхідне створення альгорезерватів у межах біотопів, де розвивається вид. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; Zaitsev. Alexandrov, 1998; Algae of Ukraine…, 2006. |