Головатень високий Echinops exaltatus Schrad. (E. commutatus Juratzka)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae). Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн.-сх. межі диз’юнктивного ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. (зх. України, пд. Польщі) та Пд.-Сх. Європа (Болгарія, Пн.-Сх. Італія, Румунія, країни колишньої Югославії). В Україні на Прикарпатті та Покутті. Наводиться також для Закарпаття (м. Хуст) й Львівщини (м. Дрогобич). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій: Нині відомо шість розсіяних локалітетів (Івано-Франківська обл.: Коломийський р-н, с. Слободи; Калуський р-н, с. Новиця; Надвірнянський р-н, с. Ланчин; Коломийський р-н, с. Н. Вербіж; Городенківський р-н, с. Герасимів; Чернівецька обл.: Сторожинецький р-н, с. Костинців). Майже усі відомі популяції є малочисельними, представлені поодинокими особинами або нечисельними популяційними локусами. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяцій біля м. Хуст та Дрогобич, а також у Городенківському р-ні невідомий. Причини зміни чисельності: Антропогенні: надмірне випалювання, рекреаційне навантаження, надмірний випас, зривання на букети; природні: недостатнє природне поновлення. Умови місцезростання: Росте на узліссях і відкритих ділянках верхніх річкових терас. Виявлений у складі вторинних чагарникових заростей, а також поблизу лісопосадок й обабіч доріг. Рослина надає перевагу небагатим на гумус, частково кам’янистим і піскуватим ґрунтам. Ценотична приуроченість детально не досліджена. Особини виду, очевидно, належать до угруповань кл. Rhamno-Prunetea spinosae та Festuco-Brometea. Ксеромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 80–180 см заввишки з колючими пірчасторозсіченими листками. Стебло розгалужене, сніжно-біло-повстисте, бурувате або бліде. Кошички одноквіткові, зібрані в кулясті головки 4–6 см діаметром. Обгортка при основі оточена щетинками, що поступово переходять у листочки, які по краю виїмчасто-торочкуваті, при верхівці з тонким колючим вістрям. Квітки білуваті. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Популяції не охороняють. Деякі локалітети знаходяться під загрозою зникнення. Необхідним є створення ботанічних заказників «Заріччя» та «Новицька дубина» в Івано-Франківській обл. Необхідно культивувати вид у ботанічних садах та репатріація рослин на території, де вони раніше траплялися. Заборонено збирання рослин, надмірне випасання схилів, їх освоєння, терасування та заліснення. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне. Джерело: Ткачик, 1983, 2000. |