Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Головатень високий Echinops exaltatus Schrad. (E. commutatus Juratzka)

Головатень високий (Echinops exaltatus Schrad. (E. commutatus Juratzka)) Карта поширення Головатень високий в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн.-сх. межі диз’юнктивного ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. (зх. України, пд. Польщі) та Пд.-Сх. Європа (Болгарія, Пн.-Сх. Італія, Румунія, країни колишньої Югославії). В Україні на Прикарпатті та Покутті. Наводиться також для Закарпаття (м. Хуст) й Львівщини (м. Дрогобич). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Нині відомо шість розсіяних локалітетів (Івано-Франківська обл.: Коломийський р-н, с. Слободи; Калуський р-н, с. Новиця; Надвірнянський р-н, с. Ланчин; Коломийський р-н, с. Н. Вербіж; Городенківський р-н, с. Герасимів; Чернівецька обл.: Сторожинецький р-н, с. Костинців). Майже усі відомі популяції є малочисельними, представлені поодинокими особинами або нечисельними популяційними локусами. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяцій біля м. Хуст та Дрогобич, а також у Городенківському р-ні невідомий.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: надмірне випалювання, рекреаційне навантаження, надмірний випас, зривання на букети; природні: недостатнє природне поновлення.

Умови місцезростання: Росте на узліссях і відкритих ділянках верхніх річкових терас. Виявлений у складі вторинних чагарникових заростей, а також поблизу лісопосадок й обабіч доріг. Рослина надає перевагу небагатим на гумус, частково кам’янистим і піскуватим ґрунтам. Ценотична приуроченість детально не досліджена. Особини виду, очевидно, належать до угруповань кл. Rhamno-Prunetea spinosae та Festuco-Brometea. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 80–180 см заввишки з колючими пірчасторозсіченими листками. Стебло розгалужене, сніжно-біло-повстисте, бурувате або бліде. Кошички одноквіткові, зібрані в кулясті головки 4–6 см діаметром. Обгортка при основі оточена щетинками, що поступово переходять у листочки, які по краю виїмчасто-торочкуваті, при верхівці з тонким колючим вістрям. Квітки білуваті. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Популяції не охороняють. Деякі локалітети знаходяться під загрозою зникнення. Необхідним є створення ботанічних заказників «Заріччя» та «Новицька дубина» в Івано-Франківській обл. Необхідно культивувати вид у ботанічних садах та репатріація рослин на території, де вони раніше траплялися. Заборонено збирання рослин, надмірне випасання схилів, їх освоєння, терасування та заліснення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Ткачик, 1983, 2000.