Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дріада восьмипелюсткова Dryas octopetala L.

Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala L.) Карта поширення Дріада восьмипелюсткова в Україні

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Індикатор змін природного середовища; пилок — палеоботанічний індикатор кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені (льодовикові та післяльодовикові часи).

Ареал виду та його поширення в Україні: Арктична и субарктична частини зх. Євразії, гори Зх., Середньої та Пд. Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни та Балкани, Карпати. У Пн. Америці та Сх. Євразії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами. В Україні трапляється в Карпатах (масиви Свидовець та Чорногора). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність.

Причини зміни чисельності: Стенотопність виду, його диз’юнктивний ареал, кліматичні умови високогір’я.

Умови місцезростання: Кам’янисті схили, високогірні луки, скелі в субальпійському та альпійському поясах (1800–2000 м н. р. м.). Зростає на вапнякових та пісковикових скелях із вмістом карбонатів (угруповання кл. Loiseleurio-Vaccinietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Вічнозелений напівкущик, 2–10 см заввишки, стебло сланке, розгалужене. Листки видовженояйцеподібні або довгасті, зверху шкірясті, блискучі, зісподу волохатоопушені, по краях надрізанозарубчасті. Квітки білі, поодинокі, діаметром до 3,5 см, пелюсток 8. Плодики горішкоподібні, 2,5–4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15-20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки. Цвіте у липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ та в Карпатському НПП. Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Малиновський, 1980; Нестерук, 2000; ЧКУ, 1996.