Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Змієголовник Рюйша Dracocephalum ruyschiana L. (Ruyschiana spicata Mill.)

Змієголовник Рюйша (Dracocephalum ruyschiana L. (Ruyschiana spicata Mill.)) Карта поширення Змієголовник Рюйша в Україні

Таксономічна належність: Родина Губоцвіті — Lamiaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Палеарктичний вид з нечисельними популяціями на пд. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, Центральна та Сх. Європа, Скандинавський п-в, Кавказ, Сибір, Середня Азія (пн. частина), Монголія, Китай, Японія. В Україні спорадично трапляється на пн.-зх. Поділлі, Поліссі та в Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Тр, Вн, Чк, Пл, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Спорадичні нечисельні популяції на невеликих площах, що відзначаються низькою щільністю особин і незадовільним поновленням.

Причини зміни чисельності: Неконтрольовані й нерегульовані рекреація, випасання та господарське освоєння земель.

Умови місцезростання: Переважно у хвойних (сухих соснових лісах кл. Vaccinio-Piceetea), рідше листяних і мішаних лісах (кл. Quercetea robori-petraeae, союзи Quercion robori-petraeae, Pino-Quercion), а також на узліссях, просіках, остепнених луках, у чагарниках, на відкритих піщаних та вапнякових схилах. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–70 см заввишки. Стебло чотиригранне, короткоопушене з вкороченими неплідними пагонами в пазухах листків. Стеблові листки супротивні, сидячі, лінійно-ланцетні, 2,5–7 см завдовжки, суцільні, із загорнутими донизу краями. Квітки на коротких (1–6 мм) ніжках або майже сидячі, зібрані у несправжні кільця по 6 (2–10), формують досить щільні колосоподібні суцвіття 2–9 см завдовжки. Чашечка трубчасто-дзвоникоподібна, зелена або пурпурова, 8–12 мм завдовжки, двогуба, зовні по жилках короткоопушена. Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, 20–30 мм завдовжки, у 2,5–3 рази довший за чашечку, з виїмчастою верхньою і трилопатевою нижньою губою. Трубочка віночка різко розширюється у зіві. Плід тупотригранний темнокоричневий горішок до 3 мм завдовжки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні– вересні. Поновлюється вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включено до Додатку Бернської конвенції. Охороняють в Українському степовому ПЗ (відділення «Михайлівська цілина»), ПЗ «Розточчя», ландшафтному заказнику «Верхобузькі болота» (Львівська обл.). Заборонено збирання рослин, випасання в лісах, посадка інтродуцентів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кременецькому ботсаду.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Каталог раритетного біорізноманіття…, 2002; Флора Европейской части СССР, 1978; Флора УРСР, 1960.