Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець) Dorcadion equestre (Laxmann, 1770)

Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець) (Dorcadion equestre (Laxmann, 1770)) Карта поширення Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець) в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. Європа, Румунія, Угорщина, Болгарія (на пд. до Греції), Молдова, чорноземна смуга Росії (на сх. до Волги), Закавказзя. Один з 360 видів роду; один з 17 видів у фауні України. Заселяє лісостепову та степову зони України, Кримські гори. Існує багато аберацій (більше 30), розподілених на 6 груп.

Чисельність і причини її зміни: Звичайний вид в місцях, що не зазнають антропогенного впливу.

Причини зміни чисельності: зараз загрози для чисельності виду не існує.

Особливості біології та наукове значення: Генерація дворічна. Дорослі жуки зустрічаються з середини квітня до кінця травня (з середини червня — зрідка). Личинки розвиваються в ґрунті, при розорюванні переходять до живлення коренями культурних злаків. Заселяє нерозорані осередки: цілинний степ, байраки, гірські схили, узбіччя доріг (іноді біотопи з негустими чагарниками). Тяжіє до добре розігрітих сонцем ділянок з розрідженим травостоєм. Личинки живляться листям озимих та інших злакових.

Морфологічні ознаки: 10–13 мм. Тіло коренасте, опукле. Шовна (центральна) стрічка надкрил дуже широка, нерівна, нижче середини — у вигляді хреста. Вусики та ноги чорні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Спеціальні заходи охорони не здійснювалися. В комплексі з іншими безхребетними знаходиться під охороною в степових заповідниках України.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Іноді може шкодити культурним злаковим культурам, але дуже незначно.

Джерело: Плавильщиков, 1958; Насекомые и клещи — вре- дители сельскохозяйственных культур., 1974; ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яниць- кий, 2000. Автори: І.К. Загайкевич, О.В. Пучков Фото: О.С. Мандзюк