Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець) Dorcadion equestre (Laxmann, 1770)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. Європа, Румунія, Угорщина, Болгарія (на пд. до Греції), Молдова, чорноземна смуга Росії (на сх. до Волги), Закавказзя. Один з 360 видів роду; один з 17 видів у фауні України. Заселяє лісостепову та степову зони України, Кримські гори. Існує багато аберацій (більше 30), розподілених на 6 груп. Чисельність і причини її зміни: Звичайний вид в місцях, що не зазнають антропогенного впливу. Причини зміни чисельності: зараз загрози для чисельності виду не існує. Особливості біології та наукове значення: Генерація дворічна. Дорослі жуки зустрічаються з середини квітня до кінця травня (з середини червня — зрідка). Личинки розвиваються в ґрунті, при розорюванні переходять до живлення коренями культурних злаків. Заселяє нерозорані осередки: цілинний степ, байраки, гірські схили, узбіччя доріг (іноді біотопи з негустими чагарниками). Тяжіє до добре розігрітих сонцем ділянок з розрідженим травостоєм. Личинки живляться листям озимих та інших злакових. Морфологічні ознаки: 10–13 мм. Тіло коренасте, опукле. Шовна (центральна) стрічка надкрил дуже широка, нерівна, нижче середини — у вигляді хреста. Вусики та ноги чорні. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Спеціальні заходи охорони не здійснювалися. В комплексі з іншими безхребетними знаходиться під охороною в степових заповідниках України. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Іноді може шкодити культурним злаковим культурам, але дуже незначно. Джерело: Плавильщиков, 1958; Насекомые и клещи — вре- дители сельскохозяйственных культур., 1974; ЧКУ. Тваринний світ, 1994; Різун, Коновалова, Яниць- кий, 2000. Автори: І.К. Загайкевич, О.В. Пучков Фото: О.С. Мандзюк |