Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дисцелія зональна Discoelius zonalis (Panzer, 1801)

Дисцелія зональна (Discoelius zonalis (Panzer, 1801)) Карта поширення Дисцелія зональна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Складчастокрилі оси (Vespidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Транспалеарктичний вид. В Україні зустрічається скрізь, але в степовій зоні переважно в байрачних та заплавних лісах.

Чисельність і причини її зміни: Малочисельний вид.

Причини зміни чисельності: санітарні вирубки лісу і застосування пестицидів для знищення шкідників лісу і садів.

Особливості біології та наукове значення: Дендробіонт. На рік дає 2 генерації. Літає протягом усього теплого періоду року. Самки гніздяться в порожнинах ходів личинок комах-ксилофагів. Гнізда розділяються на комірки перегородками із частково пережованих вирізок листків. Для личинок заготовляє гусінь ямкочервоних молей або личинок пильщиків. Імаго — антофіли. Зимує в гнізді на стадії передлялечки.

Морфологічні ознаки: Струнка чорна оса. Жовтий колір розвинутий у обох статей тільки на наличнику та вузьких перев’язках на першому і другому сегментах черевця. Від близьких видів відрізняється мандибулами, які розширюються до гори. Довжина тіла — 9–16 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно зберігати біотопи, сприятливі для існування виду, скоротити вирубку старих дерев.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вид заселює штучні гніздові конструкції типу вуликів Фабру.

Господарське та комерційне значення: Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Джерело: Малышев, 1952; Blüthgen, 1961; Курзенко,1978; ЧКУ, 1994. Автори: О.В. Амолін, О.С. Вобленко, А.Г. Котенко, О.В. Фатерига Фото: О.В. Фатерига