Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дворядник крейдовий Diplotaxis cretacea Kotov

Дворядник крейдовий (Diplotaxis cretacea Kotov) Карта поширення Дворядник крейдовий в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Стенотопний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європейська частина Росії (Воронезька, Бєлгородська й Ростовська обл.). В Україні — в бас. Сіверського Дінця, Правобережний злаковолучний Степ (зрідка). Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, нечисленні. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Господарське освоєння території: видобування крейди, випасання худоби, заліснення схилів.

Умови місцезростання: Елемент «гіссопової флори» на сухих виходах крейди в умовах відсутності ценотичної конкуренції. Томілярні угруповання порядку Thymo cretacei-Hyssopetalia cretace (кл. Helianthemo-Thymetea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 40–60, іноді 80 см заввишки, із стрижневим коренем. Стебло дуже розгалужене, опушене при основі. Листки до 8 см завдовжки, зібрані у нижній частині стебла, світло-зелені, пірчастороздільні або пірчасторозсічені. Квітки жовті, в кінці цвітіння оранжеві, зібрані в китицю. Пелюстки 7–9 мм завдовжки, 4 мм завширшки. Плід — голі стручки 3–4 см завдовжки. Цвіте у червні–вересні. Плодоносить у липні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, НПП «Святі Гори», заказнику загальнодержавного значення «Мар’їна Гора» у Артемівському р-ні та на території пам’ятки природи загальнодержавного значення «Балка Гірка» у Амвросіївському р-ні (Донецької обл.) Необхідно виявити всі місцезнаходження виду, взяти їх під охорону, контролювати стан популяцій. Заборонено організацію кар’єрів, видобування крейди, випасання худоби, заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне, кормове, жироолійне.

Джерело: Екофлора України, 2007; Клоков, Котов, Лавренко, 1926; Определитель высших растений Украины, 1987; Рідкісні й зникаючі рослини Луганської об- ласті, 2003; Флора УРСР, 1953; Флора европейской части СССР, 1979; Цвелев, 2003; ЧКУ,