Зелениця Ісслера (дифазіаструм Ісслера) Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub (Diphasium issleri (Rouy) Holub; D. complanatum (L.) Rothm. subsp. issleri (Rouy) Dostál, Lycopodium complanatum L. subsp. issleri (Rouy) Domin, L. complanatum subsp. fallax Čelak., L. issleri (Rouy) Domin)
|
Таксономічна належність: Родина Плаунові — Lycopodiaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний гібридогенний вид (D. alpinum × D. tristachyum), поширення і стан популяцій якого в Україні ще недостатньо вивчені.. Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа, південь Пн. Європи, переважно в горах і передгірських районах; один локалітет у Пн. Америці. В Україні трапляється дуже рідко в Карпатах (Ґорґани). Адм. регіони:Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Невідомі. У локалітетах (гори Яйко Ілемське, Попадя, Стримба) вид не збирали упродовж останніх кількох десятків років. Причини зміни чисельності: Невідомі. Можливо, вид є природно рідкісним, і спорадично трапляється по всьому ареалу потенційних батьківських видів. Умови місцезростання: Деградовані післялісові луки, галявини у світлих ялинових лісах на висотах 700–1200 м н.р.м. Ценотична приуроченість достеменно не досліджена, імовірно росте в угрупованнях кл. Molinio-Arrhenatheretea (союз Nardion); Calluno-Ulicetea (союзи Vaccinion vitis-idaeae, Empetrion nigri, Genistion); кл. Vaccinio-Piceetea. Гігромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з надземним або розташованим у верхньому шарі ґрунту повзучим головним стеблом до 1 м завдовжки. Гілки прямі, 10–20 см заввишки, стерильні приблизно рівні за довжиною, сплющені або більш-менш тригранні, 2–3 мм завширшки, дорзальна поверхня виразно опукла. Бокові листки (мікрофіли) у верхній половині вільні; вентральні сидячі, збігаючі, ланцетні, трохи менші від дорзальних, верхівкою досягають основи наступного листка. Спороносні колоски поодинокі, 1,5–2 см завдовжки, сидячі або на коротких (до 2 см) ніжках, спорофіли яйцеподібні або ланцетні, поступово звужені до верхівки, у 1,5–3 рази довші за спорангії, що знаходяться в пазухах спорофілів. Спороносить у липні–вересні. Розмножується спорами та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Закарпатський локалітет розташований на території НПП «Синевир». Необхідне обстеження відомих локалітетів з метою з’ясування стану популяцій та їх моніторингу. Заборонено несанкціоноване збирання виду, порушення місць зростання, несанкціоновані лісогосподарські заходи. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Лікарське, ґрунтостабілізуюче. Джерело: Екофлора України. Т. 1., 2000; Протопопова, 1974; Futák, 1966; Kubát, 1988; Rothmaler, 1988. |