Зелениця альпійська (Дифазіаструм альпійський) Diphasiastrum alpinum (L.) Holub (Diphasium alpinum (L.) Rothm., Lycopodium alpinum L.)
|
Таксономічна належність: Родина Плаунові — Lycopodiaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Високогірний вид, що має диз’юнктивний ареал. Ареал виду та його поширення в Україні: Тундрова зона та високогір’я Європи, Кавказу, Америки та Азії до Монголії та Пн. Кореї. В Україні — Карпати (Боржава, Свидовець, Чорногора, Мармароські Альпи, Чивчини). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Популяції невеликі за розміром, хоча кількість локалітетів значна. Структура популяцій не досліджена. Причини зміни чисельності: Антропогенні (випасання худоби, рекреація), природні (підвищення ценотичної конкуренції). Вид нормально відновлюється при знятті ценотичної конкуренції і зниженні впливу випасу чи антропогенного навантаження, заселяє вторинні екотопи. Умови місцезростання: Трапляється на високогірних луках, серед скель, кам’яних розсипищ, до висоти 2000 м н.р.м. Кислі безкарбонатні слабо розвинені мінеральні ґрунти, кам’янисті розсипи. Карбонатофоб, мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав'яна рослина зі сланким стеблом 20–40 см завдовжки. Неплідні пагони не сплющені, циліндричні. 1,5–2,5 см завтовшки, листки (мікрофіли) на дуже дрібних черешках (до 0,1–0,2 мм), не притиснуті до стебла, розміщені в 4 ряди черепицеподібно, лускоподібні. Спороносні колоски сидячі, розміщені по одному, спорангії в пазухах спорофілів. Пагони 4–11 см заввишки. Спороносить у квітні–вересні. Розмножується спорами та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Заборонено збирання рослин. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Піонерний вид, який формує ґрунт і укріплює субстрат. Джерело: Гончаренко, Калинович, Степанова, Одінцов, 2003; Екофлора України, 2000; Нестерук, 2000; Стойко, Тасєнкевич, Мілкіна та ін., 1982; Хорология флоры Украины, 1986. |