Гвоздика несправжньопізня Dianthus pseudoserotinus Błocki (D. arenarius L. var. glaucus Błocki, D. arenarius L. subsp. pseudoserotinus (Błocki) Tutin, D. serotinus Besser, non Waldst. et Kit. , D. serotinus var. pseudoserotinus (Błocki) Zapał.)
|
Таксономічна належність: Родина Гвоздикові — Caryophyllaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Волино-подільський ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Поділля (Гологоро-Кременецький кряж, Розточчя), прилегла до нього територія Малого Полісся, особливо у сх. частині, де збереглися елементи дюнного ландшафту. Є дані про знахідки виду на Зх. й Центральному Поліссі. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Лв, Тр, Хм. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, мають малі площі, представлені переважно генеративними особинами. Незважаючи на задовільну насіннєву продуктивність, поновлення відбувається повільно через постійний негативний антропогенний вплив. Погано поновлюється як у ценотично замкнених угрупованнях з домінуванням щільнодернинних злаків, так і у вторинних антропогенно порушених екотопах. Причини зміни чисельності: Інтенсивне господарське втручання в екосистеми (випас, випалювання). Ареал виду зменшується також унаслідок руйнування екотопів через будівництво кар’єрів, урбанізацію. Умови місцезростання: Сухі луки, лучні степи, іноді піонерні псамофітні угруповання. Здебільшого в різноманітних угрупованнях кл. Festuco-Brometea, Sedo-Scleranthetea — дуже рідко; союзу Arrhenatherion. Мезоксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна трав’яна рослина 7–30 см заввишки, сиза, утворює густі дернинки з численними неплідними пагонами й плодючими стеблами. Стебла прості або вгорі трохи розгалужені, при основі частково здерев’янілі. Листки лінійні, загострені. Квітки в кількості 1–3 на стеблі. Чашечки з яйцеподібно-ланцетними тупуватими зубцями 3–3,5 мм завдовжки; при основі з (2)4 яйцеподібними приквітковими лусками 5–8 мм завдовжки; віночок білий; пелюстки глибше середини тонко розсічені. Насінина зазвичай 2,5 мм завдовжки. Цвіте в липні–серпні; плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням та партикуляцією каудексу. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території філіалу «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори», у ботанічному заказнику місцевого значення «Гора Макітра » (Львівська обл.). Необхідний контроль за станом популяцій та динамікою поновлення виду. Заборонено порушення оселищ, неконтрольований випас і випалювання, заліснення степових схилів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кременецькому ботсаду та ботсаду Львівського національного університету ім. І. Франка. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Екофлора України, 2002; Стойко, Ященко, Кагало та ін., 2004, 2002; Флора УРСР, 1952. |