Вовче лико кримське Daphne taurica Kotov
|
Таксономічна належність: Родина Тимелеєві — Thymelaeaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Надзвичайно рідкісний ендемічний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Гірський Крим. Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Відомо два локалітети (Перевальне лісництво у верхів’ях р. Великої Бурульчі на висоті 930 м н. р. м. в ур. Яман-Таш, скелі Макроусова Сімферопольського р-ну) у складі трьох ценозів площею 17, 42 і 2 м2. Чисельність популяції складає 157, 75 і 24 особини відповідно. Віталітетний стан рівноважний, віковий спектр злегка лівосторонній. Щільність рослин 9,2, 17 та 7 пагонів на 1 м2, відповідно. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда виду, відсутність відповідних екотопів, постійно діючий антропогенний фактор. Умови місцезростання: Зростають на дерново-буроземних ґрунтах, які сформувалися на юрських вапняках, мають слабколужну реакцію (рН ≈ 7,5). Трапляється у маргінальних умовах, у рідколіссі зімкнутістю (0,2) за участю узлісних, лучностепових і петрофітних елементів, що відносяться до асоціації Laserpitio-hispidі-Qercetum petraeae, порядку Querco-Carpinifolia betuli, а також чагарникових угруповань кл. RhamnoPrunetea. Ксеромезофіт, карбонатофіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Листопадний кущ 40–80 (інколи до 120) см заввишки. Кора темно-бура. Листки шкірясті, переважно видовженооберненояйцеподібні, 4–5 см завдовжки. Квітки жовтувато-бліді або кремові 1–3 мм завдовжки. Плід — темно-червона кістянка. Цвіте в травні–липні. Розмножується вегетативно та насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Необхідно закрити туристичні маршрути, які проходять поруч з локалітетом. Заборонено руйнування місць зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивується в Ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне. Джерело: Дідух, 1996; Каплуновский, 1967; Котов, 1970; Определитель высших растений Украины, 1999; ЧКУ, 1996. |