Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Поліморфний вид, гібридизує з іншими спорідненими видами.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євросибірський вид, поширений майже по всій Європі, в Азії — до Середнього Сибіру. В Україні — в Карпатах, лісовій та лісостеповій зонах Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Зк, Чц, Хм, Пл, Хр.

Чисельність та структура популяцій: Коливається від кількох особин до багатьох сотень. Вікові спектри здебільшого повночленні, задовільне відновлення популяцій відбувається навіть в умовах помірних антропогенних навантажень (випас, сінокосіння).

Причина зміни чисельності: Осушення боліт, викошування або заростання луків, викопування бульб.

Умови місцезростання: Вологі луки, осоково-сфагнові болота, серед чагарників, в заболочених лісах з моховим покривом, вздовж струмків. Вимогливий до вологості ґрунту (сирі і дуже вологі), зростає переважно на відкритих місцях, але витримує також слабке затінення, в угрупованнях кл. MolinioArrhenatheretea. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки. Бульби 2–4-роздільні. Стебло пряме, щільне, вгорі трохи гранчасте, рівномірно улиснене. Листки (2–6) відхилені, пласкі, плямисті, до15 см завдовжки, не досягають основи суцвіття. Приквітки вузьколанцетні, коротші квіток. Квітки блідо-рожеві, світлофіалкові, іноді білі, зібрані у яйцеподібноциліндричний густий колос. Листочки оцвітини ланцетні. Губа з дрібними фіолетовими цяточками, обернено-ниркоподібна, 7–10 мм завдовжки, 9–14 мм завширшки, на кінці коротко трилопатева, з середньою зубчикоподібною лопаттю. Шпорка циліндрична, пряма, тупа, трохи коротша зав’язі або дорівнює їй. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням, у культурі також ризореституційним способом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в Карпатському БЗ, «Черемському», «Ґорґани», «Розточчя» ПЗ, Карпатському, «Вижницькому », «Ужанському», Яворівському, Шацькому, «Деснянсько-Старогутському», «Синевир», «Сколівські Бескиди» НПП. В умовах заповідного режиму рекомендується запроваджувати сінокосіння в пізні терміни. Контроль за станом популяцій. Заборонено заготівлю, збирання рослин, порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Українського державного лісотехнічного університету.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.