Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська) Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz (Cymbaria borysthenica Pall. ex Schlecht.)

Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська) (Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz (Cymbaria borysthenica Pall. ex Schlecht.)) Карта поширення Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська) в Україні

Таксономічна належність: Родина Вовчкові — Orobanchaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемік, що належить до монотипного роду.

Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор’я, Приазов’я, басейн р. Дон. В Україні — між рр. Тилігул і Пд. Буг та Молочною. Адм. регіони: Кд, Дн, Дц, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, переважно з компактнодифузною або контагіозною структурою. Щільність популяцій до кількох десятків парціальних кущів на 1 м2. Віковий спектр неповночленний, відсутні особини насіннєвого походження. Самопідтримання популяцій відбувається завдяки вегетативному розмноженню. Життєвість більшості популяцій середнього і високого рівня.

Причини зміни чисельності: Біологічне старіння виду, послаблена здатність утворювати насіння. Знищення та порушення степових ділянок внаслідок розорювання, насадження лісу, надмірного випасання тощо.

Умови місцезростання: Кам’янисті, переважно вапнякові, та лесові відслонення, кам’янисто-щебенисті ґрунти та осипища, степові схили зі змитими ґрунтами. Трапляється у складі степових, петрофітностепових і петрофітних фітоценозів, часом утворює монодомінантні плями. Зростає в угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 4–12 см заввишки. Корінь стрижневий, здерев’янілий, з довгими горизонтальними бічними коренями. Стебла численні, здерев’янілі, прямостоячі або відхилені, густо улиснені, як і листки сірувато-повстисті. Листки лінійно-ланцетні, загострені, спрямовані косо вгору. Квітки (2–4) розміщені біля основи стебла. Віночок 25–35 мм завдовжки, жовтий, зовні білувато-опушений. Плід коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується вегетативним способом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до Європейського червоного списку. Охороняють у ряді заповідних об’єктів Миколаївської, Херсонської, Запорізької обл. Необхідно взяти на облік усі місцезнаходження виду, здійснювати моніторинг популяцій, розширити мережу заповідних територій, ширше вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання, гербаризацію, руйнування місць зростання, залісненння, надмірне випасання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Криворізькому ботанічному саду НАН України та ботсаду Херсонського державного університету.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Бойко, 1988; Винтер, Казаков, Маценко, 1994; Дохман, 1930; Европейский красный список..., 1992; Клоков, Зоз, 1935; Флора УРСР, 1960; ЧКУ, 1996; Крицкая, Ново- сад, 2001; Кучеревський, 1986; Яценко, 1974.