Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Цикламен коський (цикламен Кузнецова) Cyclamen coum Mill. s.l. (C. kuznetzovii Kotov et Czernowa)

Цикламен коський (цикламен Кузнецова) (Cyclamen coum Mill. s.l. (C. kuznetzovii Kotov et Czernowa)) Карта поширення Цикламен коський (цикламен Кузнецова) в Україні

Таксономічна належність: Родина Первоцвітові — Primulaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Єдиний в Україні реліктовий ексклав на пн. межі ареалу. Кримська популяція іноді розглядається як окремий ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Румунія (Добруджа), Болгарія (Пд. Причорномор'я, Странджа), Росія (ПівнічноЗх. Закавказзя), Греція (Егейський архіпелаг), Туреччина. В Україні — Гірський Крим, масив Бурундук-кая; окол. с. Крехвцово, Мелехово, Муромске, Некрасово, Пролом, Руське, Сінне (Білогірський р-н). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загальна площа розповсюдження сягає 350–400 га, чисельність невідома. Частина популяції в окол. с. Мелехово сягає більш 6 млн. особин, третина з котрих — ювенільні, 52–57% — імматурні, 11–13% — генеративні. В ур. Кубалач ценопопуляції повночленні, правосторонні, з малою кількістю рослин прегенеративних вікових груп (2–5%), що свідчить про порушення структури. На 1 м2 зростає до 50–65 особин у ясенево-дубових, до 10–12 в дубово-грабових і лише 3–4 у перехідній смузі до букових лісів. Вікова структура ценопопуляцій лівостороння.

Причини зміни чисельності: Хижацьке масове знищення квітів та бульб на продаж, у меншій мірі зміна ценотичної структури лісів під впливом рубок.

Умови місцезростання: Зростає на висоті 500–700 м н. р. м. на сухих та свіжих багатих перегнійно-карбонатних ґрунтах з вмістом гумусу 8–20% у високозімкнутих лісових ценозах: букових, грабовобукових, дубових, грабово-дубових, ясенево-дубових лісах кл. Querco-Fageteae. Мезофіт, сциофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Весняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 10–15 см заввишки. Бульба темно-коричнева, округла, злегка сплющена з полюсів. Листки ниркоподібні, темно-зелені зі світлим мереживом зверху, фіолетові знизу на довгих черешках. Квітка бузково-рожева, запашна, 10–16 мм завдовшки, лопаті віночка яйцеподібні. Плід куляста коробочка до 1 см. Цвіте в лютому– березні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням, бульбами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Внесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Частину популяції охороняють в заказнику загальнодержавного значення «Кубалач», у звязку з чим необхідно розширити його площу. Заборонено проведення суцільних рубок лісу, викопування, заготівлю та продаж рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН та ін.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське; отруйний.

Джерело: Дідух, Вакаренко,1982; Ена, 2001; Косых, 1978; ЧКУ, 1996; Vakhrusheva, 2003.