Шафран сітчастий Crocus reticulatus Steven ex Adams (C. luteus M.Bieb., nom. illeg., C. variegatus Hoppe et Hornsch.)
|
Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Наукове значення: Субсередземноморсько-малоазійський вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Центральній Європі, Середземномор’ї, Передкавказзі, пн. частині Зх. Закавказзя, Малої Азії. В Україні — Правобережний і Лівобережний Лісостеп, Степ. Адм. регіони: Кв, Чн, См, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, стрічкового типу, численні, повночленні. На Донецькому кряжі мають площу від 2 до 45 га з середньою щільністю 13–15 особин на м2. Причини зміни чисельності: Розорювання земель, надмірне випасання, рекреаційне навантаження, зривання на букети, весняне випалювання степів, вирубування лісів. Умови місцезростання: На степових схилах балок і річкових долин, серед чагарників, на узліссях та в дібровах (кл. Querco-Fageteae). Характерний елемент степових угруповань кл. Festuco-Brometea. Повночленні популяції формуються переважно в лучно-степових угрупованнях союзу Fragario viridis-Trifolion montani. На справжніх степах союзу Astragalo-Stipion великі популяції не формуються, а на степових пасовищах (союз Festucion valesiacae) трапляються поодинокі особини. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Весняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 8–30 см заввишки. Бульбоцибулина з грубосітчасто-волокнистими, нерідко розірваними оболонками. Листки (3–4) вузькі, шилоподібні, з’являються одночасно з квітками і після цвітіння дуже видовжуються. Покривало 2–3-листе. Квітки білі або блідофіалкові з ніжно-бузковими смужками, приймочка жовтогаряча. Цвіте у березні–квітні. Плодоносить у травні–червні. Розмножується бульбоцибулинами та насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Луганському, Українському степовому, Дніпровсько-Орільському, «Єланецький Степ» ПЗ, НПП «Гомольшанський», «Святі Гори», РЛП, заказниках та пам’ятках природи загальнодержавного та місцевого значення. Необхідно виявляти нові місцезнаходження з метою їх охорони, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено розорювання степів, надмірний випас, збирання рослин, весняне випалювання степів, вирубування лісів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах та на присадибних ділянках. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Кондратюк, Бурда, 1981; Кондратюк, Остап- ко, 1990; Кучеревський, 2001; Остапко, 2001; Пе- регрим, 2004; Редкие и исчезающие виды природ- ной флоры СССР, культивируемые в ботани |