Крепідот македонський Crepidotus macedonicus Pilát
|
Таксономічна належність: Родина Павутинникові — Cortinariaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний субмеридіональний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. та Центральна Європа. В Україні знайдений в Гірському Криму (Бахчисарайський р-н, Кримський ПЗ, Великий каньйон Криму) та на Пд. березі Криму (Ялтинський гірськолісовий ПЗ). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Трапляється групами з 2–10 плодових тіл. Причини зміни чисельності: Вирубування лісів. Умови місцезростання: Листяні, переважно букові та дубові ліси в гірських районах; на гнилій деревині бука та дуба. Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка 1–7 см завширшки, асиметрична, прикріплена боком, ниркоподібна до напівкруглої, з сильно загнутим, хвилястим краєм, оксамитова, в місці прикріплення оксамитово-повстиста, по краю з часом стає майже гола, бліда до брудно-кремової з жовтуватим відтінком, у місці прикріплення світло-горіхово-коричнева. Пластинки вузько прирослі, досить густі (є пластиночки), до 0,5 см завширшки, опуклі, бліді, пізніше оранжево-руді. Спори 5,5–8,4×4–5,3 мкм, широкі, еліпсоподібні в анфас, злегка нерівнобічні в профіль, дрібно-бородавчасті, світло-коричневі. Хейлоцистиди 22–46×7– 17 мкм, булавоподібні, зрідка мішкоподібні, у верхній частині розгалужені, звивисті, безбарвні, тонкостінні. Споровий порошок тютюново-коричневий. Ніжка відсутня. М’якуш дуже товстий (до 0,5 см на половині радіусу шапинки), білий, без особливого запаху, солодкий. Пряжки є. Плодові тіла з’являються з серпня до початку жовтня. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Кримському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Доцільно виділити в чисту культуру. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Руйнівник залишків деревини. Неїстівний. Джерело: Prydiuk, 2005. |