Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Катран Стевена Crambe steveniana Rupr. (C. pinnatifida Steven non W.T. Aiton)

Катран Стевена (Crambe steveniana Rupr. (C. pinnatifida Steven non W.T. Aiton)) Карта поширення Катран Стевена в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Передкавказзя та Крим (Передгір’я). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці і невеликими групами. Чисельність незначна й різко зменшується.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування екотопів внаслідок майже повного розорювання степових схилів, випасання худоби, інша господарська діяльність; природні: стенотопність виду, низька конкурентна здатність, недостатнє природне відновлення; понижена схожість насіння.

Умови місцезростання: Степові схили переважно з виходами крейди та мергелю (угруповання порядку AlyssoSedetalia). Геліофіт. Субксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Зовсім голий, сизуватий, напіврозетковий трав’яний монокарпік (інколи полікарпік), 60–100 см заввишки. Листки товсті, м’ясисті, розеткові, черешкові, пірчасторозсічені або двічі пірчасторозсічені, з віддаленозубчастим або надрізаним краєм та притупленою верхівкою, 18–30 см завдовжки. Квітки білі, зібрані в розлогу, рихлу, дуже галузисту складну китицю (плейоботрій). Плід — голий, нерозкривний, двочленний стручечок; його верхній членик округлий, чотирьохгранний, сітчастий, коричневий (зрілий), 6–8 мм завдовжки і 6–7 мм завширшки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Ак-Кая». Слід проводити моніторинг стану популяцій та інтродукцію рослин в ботанічні сади та парки. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, жироолійне, харчове, протиерозійне, перспективно-кормове.

Джерело: Голубев, 1996; Екофлора України, 2007; Красная книга СССР, 1984; Липський, 1894; ЧКУ, 1996; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europaea, 1993.