Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Катран великоквітковий Crambe grandiflora DC. (C. pinnatifida auct. non W.T.Aiton, p.p.)

Катран великоквітковий (Crambe grandiflora DC. (C. pinnatifida auct. non W.T.Aiton, p.p.)) Карта поширення Катран великоквітковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний степовий ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим (Сх., Керченський п-ів), Кавказ (Передкавказзя). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні. Рослини трапляються поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Низька конкурентна спроможність виду, недостатнє природне відновлення, стенотопність. Руйнування екотопів унаслідок розорювання степів та степових схилів, збирання рослин для букетів та харчових цілей.

Умови місцезростання: Степи (угруповання кл. Festuco-Brometea), сухі кам’янисті схили, відшарування вапняків (порядок Alysso-Sedetalia). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Напіврозеткова трав’яна рослина 0,6–1 м заввишки. Стебло прямостояче, галузисте, голе, сизе. Листки великі, товсті, шкірясті, голі й лише по краю й знизу по жилках жорстко-війчасті; розеткові — в обрисі яйцеподібні, пірчасторозсічені або двічі пірчасторозсічені з довгастими крупно виїмчасто-зубчастими й гострими лопатями; стеблові (верхні) — довгасті, надрізанозубчасті до майже лінійних цілокраїх. Квітки зібрані у складне розлоге суцвіття (плейоботрій), що складається з видовжених простих китиць; пелюстки білі, 5,5–7 мм завдовжки. Плід двочленний нерозкривний стручечок; верхній членик у недозрілому стані на верхівці загострений, зрілий — круглий, 4-гранний, 8 (9)–11 мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні (червні). Плодоносить у червні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Зростає в Казантипському ПЗ. Рекомендується детально вивчити поширення виду у Сх. Криму та на Керченському п-ві, всебічно дослідити стан популяцій, розробити систему індивідуальних заходів щодо його охорони, культивувати у ботанічних садах, реінтродукувати у природні екотопи. Заборонено збирання рослин, розорювання й терасування степів, їх заліснення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Вітамінне, декоративне, кормове, їстівне, протиерозійне.

Джерело: Дубовик, 1995; Екофлора України, 2007; Определитель высших растений Крыма, 1972; Определи- тель высших растений Украины, 1987; Флора ев- ропейской части СССР, 1979; Халилов, 1991, 1993; Atlas Florae Europaeae, 1996; Flora Europa