Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768
|
Таксономічна належність: Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 2 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Представлений номінативним під-видом C. a. austriaca Laurenti, 1768. Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Ареал охоплює більшу частину Європи, Кав-каз, пн. половину Малої Азії, пн. Іран, зх. ра-йони Казахстану і Сибіру. Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині тери-торії країни трапляється спорадично, у Кар-патах та Гірському Криму — досить часто, де простежений до висоти 1381 і 1200 м н. р. м. відповідно. Чисельність і прічини її зміни: Щільність популяцій зазвичай дуже низька — реєструються поодинокі знахідки. У Присивашші та по р. Сів. Донець — до 0,2–1,0 ос. на 1 км маршруту (до 5,0 ос./га). У Гірському Криму щільність популяцій найвища і місця-ми досягає 0,3–4,0 ос./км, або 0,3–13,3 ос./га. Причини зміни чисельності: скорочення площ біотопів, придатних для перебування виду, зменшення кормової бази та знищення змій людиною. Особливості біології та наукове значення: Активна з другої половини березня — почат-ку травня до кінця вересня — середини жовт-ня. Ховається під кам’яними брилами, у трі-щинах лесових урвищ та скель, порожнинах під корінням, стовбурами дерев або фунда-ментами будівель, у норах гризунів та ящірок, купах хмизу. Живиться в основному ящірка-ми, рідше зміями, мишоподібними гризуна-ми, землерийками, пташенятами горобиних птахів. Парування відбувається в кінці квітня — травні. Яйцеживородний вид. У липні — на початку жовтня самка відкладає 2–17 яєць, з яких відразу ж вилуплюються молоді змії. Для людини не отруйна. Має наукове значення. Морфологічні ознаки: Змія невеликих розмірів: довжина тулуба не перевищує 75 см, хвіст у 3,2–6,6 раза коротший за тулуб. Луска гладенька, навколо середини ту-луба 19 рядів лусок. Верхня сторона тіла бурих відтінків, інколи сіра; вздовж тіла проходять 4 темніші смуги з дрібними темно-бурими пля-мами. Нижня поверхня тіла рожева, цегляно-червона, сірувата або майже чорна. На голові та шиї характерний темний візерунок. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Трапляється принаймні у 18 ПЗ і НПП України. Серед населення існує впевненість щодо надзвичайної отруйності виду, в результаті чого мідянки знищуються при будь-якій нагоді. Тому необхідними заходами охорони є розширення заповідної мережі та роз’яснювальна робота з населенням. Господарське та комерційне значення: Незначне внаслідок низької щільності популяцій. Джерело: Таращук, 1959; Щербак, 1966; Банников и др., 1977; Щербак, Щербань, 1980; Заброда, 1983; Котенко, 1983, 1987, 1993; Заброда, 1992; Заповідники..., 1999; Кармишев, 2002; Доценко, 2003; Кукушкин, Свириденко, 2003; Тимошенков, 2005; Кармишев, Колесніков |