Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Свистуля татарська Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. (C. tataricum Hoffm., Ligusticum vaginatum Spreng.)

Свистуля татарська (Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell. (C. tataricum Hoffm., Ligusticum vaginatum Spreng.)) Карта поширення Свистуля татарська в Україні

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський бореальний вид. Поширений від Чехії і Австрії на зх. до сх. частини Азії, у пн. частині ареалу — на рівнині, у пд. — переважно в горах. В Україні кілька локалітетів на Поділлі та в Карпатах. Адм. регіони: Тр, Зк, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Улашківці; Вінницька обл., Муровано-Куриловецький р-н, с. Немeрче; в Карпатах — Закарпатська обл., Велико-Березнянський р-н, Ужанський НПП, ур. Стінка; Тячівський р-н, Карпатський БЗ, окол. с. Велика Уголька, ур. Гребінь. Гірські популяції нараховують по 10–30 різновікових особин, що зростають групами або окремо і займають площу 100–200 м². Стан рівнинних популяцій невідомий. В Гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного зберігаються зразки з околиць м. Лубен Полтавської обл., недатовані зразки з Чернігівської обл. (ймовірно — з початку минулого ст.) та збори 1831 р. з Київської губернії. Зростання виду в цих місцях вимагає підтвердження.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, поширення лімітується відсутністю екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: На рівнині — вологі тінисті ліси і чагарники. В горах — осипи і щілини вапнякових та багатих карбонатами скель, високотравні затінені угруповання в нижньо-монтанному поясі на висотах 700–1000 м н.р.м. Ґрунти дерновопідзолисті карбонатні (рендзини). Зустрічається в угрупованнях порядку MulgedioAconitetea та союзу Fagion sylvaticae. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 50–150 см заввишки. Кореневище дерев’янисте. Стебло сизувате, з помітно зігнутими міжвузлями. Піхви листків довгі, у верхніх листків — трохи здуті. Нижні і середні стеблові листки тричі пірчасті, їх долі голі, блискучі, пірчастороздільні, верхні стеблові листки — перисті. Обгортка 1–2-листа, опадає; обгорточки багатолисті, однобокі, звислі, із щетинистих листочків. Суцвіття — складний зонтик, квітки бруднувато-білі. Плоди овальні, з перетинчасто-крилатими ребрами, завдовжки 5–7 мм. Цвіте у липні–вересні. Плодоносить у серпні–жовтні. Часто з настанням ранніх холодів плоди не встигають дозріти.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ужанському НПП та в Карпатському БЗ. Стан рівнинних популяцій і обґрунтування необхідних охоронних заходів для їх збереження потребують детальних досліджень. Заборонено рубки лісів, зміну гідрологічного режиму.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Определитель высших растений Украины, 1987; Hadač, Stoyko, Tasenkevich, Terray, Bural, 1996.