Пізньоцвіт анкарський Colchicum ancyrense B.L.Burtt (C. bulbocodioides M.Bieb., non Brot., C. triphyllum auct. non G.Kuntze)
|
Таксономічна належність: Родина Пізньоцвітові — Colchicaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом на пн. межі поширення. Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа (пд. сх.), Балканський п-в, Зх., Мала Азія, Молдова (Чумай). В Україні — Причорноморські степи, Рівнинний та Гірський Крим. Адм. регіони: Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з компактно-дифузною або груповою простровою cтруктурою. Щільність популяцій — кілька особин на 100 м2. Віковий спектр популяцій повночленний, віталітетний тип рівноважний. Причини зміни чисельності: Диз’юнктивність ареалу виду, антропогенна трансформація екотопів, випасання, розорювання та лісорозведення на степових ділянках, надмірне рекреаційне навантаження, збирання з метою продажу, викопування бульбоцибулин. Умови місцезростання: Степи, кам’янисті схили, в степових і петрофітно-степових фітоценозах кл. FestucoBrometea і в угрупованнях піщаних степів кл. Festucetea vaginatae. Мезоксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Зимово-ранньовесняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 5–15 см заввишки. Бульбоцибулина яйцеподібна, обгорнута бурими оболонками. Листки (звичайно 3) лінійні або лінійно-ланцетні, жолобчасті, сизувато-зелені з сосочками по краях. Оцвітина рожево-лілова, 2–3 см завдовжки, квітки (1–5) з’являються одночасно з листками у січні–березні. Плодоносить у квітні‑‑травні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Азово-Сиваському НПП, у Карадазькому ПЗ. Заборонено надмірне випасання, заліснення та розорювання степів, збирання квітів та викопування бульбоцибулин. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, отруйне. Джерело: Вульф, 1930; Ена, Ковтун, Мрук и др., 1998; Мой- сієнко, Коломійчук, 2009; Тарасов, 2005; Флора Европейской части СССР, 1979; Флора УРСР, 1950; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Парфенов, Чопик и др., 1980. |