Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісна рослина. Голарктичний, переважно гірський вид. Єдиний представник роду у флорі України.

Ареал виду та його поширення в Україні: Помірний пояс Євразії і Пн. Америки. В Україні трапляється в Карпатах (від низин до субальпійського поясу), на Опіллі, в Розточчі та Гірському Криму. Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.

Чисельність та структура популяцій: В цілому популяції малочисельні, з низькою щільністю особин (1–3 особина на м2), але трапляються значні за площею та чисельністю популяції.

Причини зміни чисельності: Порушення природних біотопів внаслідок меліоративних робіт, вирубування лісів, випасання худоби, рекреаційного навантаження.

Умови місцезростання: Зростає в листяних та хвойних лісах, серед чагарників, на високогірних луках. Найчастіше трапляється у складі угруповань порядку Nardetalia (кл. Nardo-Callunetea), які формуються на бідних і кислих ґрунтах. Виявлений також на вапнякових відслоненнях в угрупованнях асоціації Thymo-Festucetum saxatilis (кл. Carici rupestris-Kobrisietea bellardii), у складі високотравних ценозів порядку Calamagrostietalia villosae (кл. Betulo-Adenostyletea), в лісових та чагарникових ценозах порядку Vaccinio-Piceetalia excelsae (кл. Vaccinio-Piceetea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–25 (40) см заввишки, з двічіпальчатороздільними бульбами. Стебло з 3–5 черговими, рівномірно розміщеними, світло-зеленими листками, від овальних до продовгувато-ланцетних, 3–11 см завдовжки та 3–5 см завширшки, верхні листки значно дрібніші за нижні і гостріші. Суцвіття негусте, циліндричне з 10–25 дрібних, від жовтувато-зелених до буруватих квіток. Приквітки лінійно-ланцетні або ланцетні, довші за квітки, або верхні трохи коротші. Листочки оцвітини складені шоломом, губа нагадує звислий язик, трилопатева, середня доля коротша бічних. Шпорка мішечкоподібна (2 мм х 1 мм). Зав’язь сидяча, скручена. У високогірних рослин зовнішні листочки оцвітини і зав’язь часто пурпурові або буруваті. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується переважно насінням, зрідка вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському і «Ґорґани» ПЗ, НПП «Синевир», «Ужанський » та Карпатський. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське.